Антонівська волость (Сквирський повіт)
| Антонівська волость | ||||
| Центр | Антонів | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 9203 (1886) | |||
| Населення | 5092 осіб (1886) | |||
| Густота | 50.7 осіб / км² | |||
Антонівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Сквирського повіту Київської губернії з центром у селі Антонів.
Станом на 1886 рік складалася з 5 поселень, 4 сільських громад. Населення — 5092 особи (2523 чоловічої статі та 2569 — жіночої), 665 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 4292 | 3530 |
| Приватної власності | 4760 | 2927 |
| Іншої власності | 151 | 135 |
| Загалом | 9203 | 6592 |
Поселення волості:
- Антонів — колишнє власницьке село при річці Березнянка за 15 верст від повітового міста, 2356 осіб, 311 дворів, православна церква, католицька каплиця, школа, 2 постоялих будинки, 2 лавки, паровий, водяний і вітряний млини, винокурний завод, цегельний завод.
- Біліївка — колишнє власницьке село, 958 осіб, 143 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка.
- Гайворон — колишнє власницьке село при річці Березнянка, 814 осіб, 101 двір, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Петрашівка — колишнє власницьке село при річці Березнянка, 704 особи, 105 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
Старшинами волості були:
- 1909—1910 роках — Петро Охримович Ященко[2],[3];
- 1912—1913 роках — Кирило Софронович Колесник[4],[5];
- 1915 року — Михайло Іванович Симех[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
