Аніта Пейдж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аніта Пейдж
Аніта Пейдж (у 1930-х рр.)
Аніта Пейдж (у 1930-х рр.)
Аніта Пейдж (у 1930-х рр.)
Народилася4 серпня 1910(1910-08-04)[2][1][…]
Флашинг[d], Квінз, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Померла6 вересня 2008(2008-09-06)[4][2][…] (98 років)
Ван-Найс, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
ПохованняHoly Cross Cemeteryd
Громадянство США
Діяльністькіноакторка, акторка театру
Alma materСередня школа імені Вашингтона Ірвінгаd
Роки діяльності19251933, 1936, 2000-2010
ЧоловікНасіо Герб Браун
IMDbnm0656105
Нагороди та премії

CMNS: Аніта Пейдж у Вікісховищі

Аніта Пейдж (англ. Anita Page; справжнє ім'я — Аніта Помарес, англ. Anita Pomares; *4 серпня 1910 — †6 вересня 2008) — американська кіноакторка, зірка німого й раннього звукового кіно.

Почала кар'єру в 1924 році. Першу головну роль отримала в картині «Наші танцюючі дочки». Знімалася в фільмах з Джоан Кроуфорд і Бастером Кітоном. Виконала головну жіночу роль у першому в історії кіно звуковому музичному фільмі — «Бродвейська мелодія», який отримав премію «Оскар». Після одруження завершила кінокар'єру, а через кілька десятиліть знову з'явилася на екрані.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Аніта Евелін Помарес народилася у сім'ї водія Маріно-старшого і секретарки Мод (до шлюбу Муллейн) Помарес. Мала брата, Маріно-молодшого, який став інструктором у тренажерному залі.[5]. Дід Пейдж був консулом в Сальвадорі[6].

Після завершення кінокар'єри у 23 роки Пейдж заручилася з композитором Насіо Герб Брауна в 1934 році, але розлучилася через рік, оскільки чоловік ще не завершив попереднє розлучення[7]. Одружилася з лейтенантом Гершелом А. Гаусом, пілотом військово-морського флоту, в 1937 році, переїхала з ним в Коронадо, штат Каліфорнія, де жила до його смерті в 1991 році. Народила дочок Лінду і Сандру.

Пейдж померла 6 вересня 2008 року у своєму будинку в Лос-Анджелесі, у віці 98 років[8]. Похована на кладовищі Святого хреста в Сан-Дієго.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Пейдж почала зніматися у фільмах за сприяння подруги, акторки Бетті Бронсон. Після тестування на екрані Paramount Пейдж знімалася для MGM. Отримавши пропозицію контракту в обох студіях, Пейдж вирішила приєднатися до MGM[9]. Першим фільмом Пейдж на MGM була комедійна драма 1928 року Повідомлення для світу. Також вона знімалася у фільмах Наші танцюючі дочки (1928) з Джоан Кроуфорд (з якою знялася в трьох картинах) і Бродвейській мелодії (1929), після чого її популярність дозволила їй зробити плавний перехід у звукового кіно.

Граючи провідні ролі у фільмах Лона Чейні, Бастера Кітона, Роберта Монтгомері, і Кларка Ґейбла і на початку 1930-х, Пейдж була однією з найвідоміших голлівудських акторок. Протягом цього часу вона зустрічалась з Ґейблом. В розпал популярності Пейдж отримувала більше листів від шанувальників, ніж будь-яка інша зірка Голлівуду, за винятком Грети Гарбо, і отримала кілька пропозицій руки й серця від Беніто Муссоліні поштою[5].

Коли її контракт закінчився в 1933 році, Пейдж здивувала Голлівуд, оголосивши про свою відставку у віці 23 років. Знявшись у 1936 році в картині «Пішки на небеса», Пейдж покинула екран, фактично зникнувши з голлівудських кіл на 60 років.

Пейдж повернулася на екран в 1996 році в кількох низькобюджетних фільмах жахів. Протягом цього періоду вона переїхала в будинок свого режисера Рендала Мелоуна в Ван-Найсі, Лос-Анджелес. Стан здоров'я не дозволив їй виступати в останні роки життя.

На момент смерті Пейдж була однією з останніх акторів німого кіно, які жили в 21 столітті.

За вклад в кіноіндустрію Аніта Пейдж удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави під номером 6116 на голлівудському бульварі.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1925 Поцілунок для Попелюшки A Kiss for Cinderella
1926 Люби їх і залиш їх Love 'Em and Leave 'Em
1928 Повідомлення для світу Telling the World Крістал Мелоун
1928 Наші танцюючі дочки Our Dancing Daughters Енн Еннікінс
1928 Коли місто спить While the City Sleeps Міртл
1928 Захід Занзібару West of Zanzibar другорядна роль
1929 Летючий флот The Flying Fleet Аніта Гастінгс
1929 Бродвейська мелодія The Broadway Melody Куїн Махоні
1929 Голлівудське рев'ю 1929 року The Hollywood Revue of 1929 камео
1929 Наші сучасні дівчата Our Modern Maidens Кентуккі Страффорд
1929 Спідвей Speedway Патриція
1929 Морський блюз Navy Blues Еліс Елі Браун
1930 Великий день Great Day
1930 Холостий і безтурботний Free and Easy Ельвіра Планкетт
1930 Раптово спійманий Caught Short Женев'єва Джонс
1930 Наші сором'язливі наречені Our Blushing Brides Конні Блер
1930 Маленька аварія Little Accident Ізабель
1930 Військова медсестра War Nurse Джой Медоус
1931 Скорочення Reducing Вівіан Трюффль
1931 Найпростіший спосіб The Easiest Way Пег Мердок Фелкі
1931 Доля джентльмена Gentleman's Fate Рут Корріган
1931 Тротуари Нью-Йорка Sidewalks of New York Мардж Келлі
1932 Ви слухаєте? Are You Listening? Селлі О'Ніл
1932 Нічний суд Night Court Мері Томас
1932 Духи хмарочоса Skyscraper Souls Дженні Легран
1932 Процвітання Prosperity Гелен Праскінс Воррен
1933 Наречена джунглів Jungle Bride Доріс Еванс
1933 Солдати бурі Soldiers of the Storm Наталі
1933 Велика клітка The Big Cage Ліліан Ленглі
1933 Я живий I Have Lived Джин Сент-Клер
1936 Пішки на небеса Hitch Hike to Heaven Клаудія Ревелл
2000 Чаклунство 11: Сестри по крові Witchcraft XI: Sisters in Blood сестра Серафіна
2002 Сканування мозку The Crawling Brain бабуся Аніта Крогер
2010 Підвищення Франкенштейна Frankenstein Rising Елізабет Франкенштейн

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #13624873X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. SNAC — 2010.
  4. http://www.nytimes.com/2008/09/08/movies/08page.html
  5. а б Ronald, Bergan (September 8, 2008). "Anita Page: Obituary" [Архівовано 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. The Guardian. Retrieved June 28, 2009.
  6. Anita Page: Star of the silent screen. [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] Independent.co.uk (September 8, 2008). Retrieved on May 10, 2012.
  7. Alternate Film Guide: Anita Page: Anita Page: Q&A with Author Allan Ellenberger [Архівовано 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. Altfg.com (August 22, 2007). Retrieved on May 10, 2012.
  8. Berkvist, Robert (September 8, 2008). "Anita Page, Silent-Film Siren, Dies at 98". The New York Times. Retrieved May 23, 2011.
  9. Golden, Eve (2001). Golden Images: 41 Essays on Silent Film Stars. McFarland. pp. 130–131.

Посилання

[ред. | ред. код]