Ан-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ан-2
Ан-2
Типлегкий багатоцільовий літак
РозробникДКБ-153
ВиробникАНТК імені Олега Антонова
Головний конструкторАнтонов Олег Костянтинович
Перший політ31 серпня 1947
Початок експлуатації1947
Статусу виробництві (Китай)
Основні експлуатантиАерофлот
ВПС СРСР
ВПС КНДР
Багато інших
Роки виробництва1947 — 2001
Виготовлено18 000+
Вартість одиниціблизько $225 000 (станом на 1992) близько $760 000 (станом на 2002)
ВаріантиАн-2М, Ан-2СХ, Ан-3, Ан-4, Ан-6
CMNS: Ан-2 у Вікісховищі
Ан-2 на монеті НБУ 2003 року

Ан-2 (за класифікацією НАТО: Colt — «Лоша», розм. кукурудзник[1]) — легкий транспортний літак, біплан. Має близько двадцяти модифікацій. Один двигун потужністю 1000 к.с. Злітна маса 5250 кг.

Історія

[ред. | ред. код]

31 травня 1946 року вийшов наказ про початок розроблення легкого багатоцільового транспортного літака та про створення державного конструкторського бюро ДКБ-153. Цей день відзначається дотепер як день народження бюро О. К. Антонова. Ймовірним прототипом міг бути нідерландський літак Werkspoor Jumbo[en].

На 1947 рік був виготовлений перший макет літака, а Антонов позиціював свій літак як авіа версію популярної тоді вантажівки «полуторка». 31 серпня 1947 року відбувся перший випробувальний політ, пілот-випробувач — Володін П. Н. Відразу стали помітні характерні риси нового літака. Він був надзвичайно простий у керуванні та міг виконувати такі маневри, що для інших літаків були вкрай небезпечними, політ залишався керованим навіть на швидкості близько 50 км/год.

Було вирішено почати виробництво на Київському заводі № 473, що тоді нагадував мало не кустарні майстерні. Тоді літак отримав офіційну назву «Антонов — 2», або «АН-2». Після модернізації та пристосування виробничих потужностей на кінець 1950 року було розгорнуте серійне виробництво. У 1952 році воно пригальмувало у зв'язку з початком випуску на заводі фронтового бомбардувальника Іл-28, що було значно пріоритетнішим у той час. Але вже у 1953 році виробництво відновилось. За наступні 10 років Київський авіазавод випустив 3164 літаки.

Перші літаки називали «всюдиліт». В Україні (серед льотно-технічного складу) називався кажан, радянська народна назва — «Аннушка», а також «кукурудзник» (успадкований від У-2), з огляду на використання його в сільському господарстві. Випускався також у Польщі — за 1959—2002 роки випущено 11915 літаків (найбільше), дотепер випускається в Китаї. У книзі Гіннеса фігурує як літак, що випускається майже 70 років — найдовше у світі. Загальна кількість виготовлених літаків — понад 18 000. Наймасовіший у світі одномоторний біплан за всю історію авіації. Експлуатується також у США, Канаді, Європі.

Станом на 2007 рік експлуатувалось понад 4 тис. Ан-2. Багато з них літали по 40 і більше років[2].

Виробництво

[ред. | ред. код]

Серійне виробництво здійснювалось у СРСР: Київ та Долгопрудний і закінчилось до 1960 року після випуску понад 5000 літаків. Після цього Ан-2 випускались за ліцензією в Китаї (у 1957—1992 роках збудовано понад 950 штук під позначенням Y-5) і Польщі (у 1960—1992 роках збудовано близько 12 тисяч машин, з яких 10 440 доставлено до СРСР і СНД). Основні ремонтні потужності зосереджено на Вінницькому авіаремонтному заводі. Літак експортувався до 26-ти країн світу.

Літак дуже широко експлуатувався у СРСР на повітряних лініях малої протяжності для перевезення пасажирів і вантажів (часто на лініях, що пов'язували обласні центри з районними, а також селами), виконання різних народногосподарських, зокрема, авіаційних хімічних робіт. Підходить для злету та посадки з непідготовлених ґрунтових майданчиків і, оскільки має дуже малий розгін і пробіг, був незамінний для робіт на малоосвоєних територіях Сибіру та Крайньої Півночі, де застосовувався повсюдно.

Станом на 23 червня 2013 року було втрачено 414 літаків типу Ан-2[3].

2012 року в Російській Федерації запропоновано програму з відновлення виробництва літаків Ан-2 та модернізації наявного парку[4].

5 серпня 2016 року пресслужба Державної корпорації «Антонов» повідомила, що легкий транспортний літак Ан-2 потрапив до Книги рекордів Гіннеса, як єдиний літак, який випускають безперервно протягом понад 60 років[5]. Проте сайт Книги рекордів Гіннеса не підтверджує цю інформацію, Ан-2 (разом із модифікацією Ан-3) внесений лише як найбільший біплан[6]. Також понад 60 років випускається Beechcraft Bonanza, виробництва якого розпочалось у 1947 році та триває донині.

Модифікації

[ред. | ред. код]
Ан-2-100, Київ
Екраноплан Ан-2Е
Ан-2 на лижах

СРСР, Україна, РФ

[ред. | ред. код]

Перелік:[7]

  • Ан-2 (базовий) — перша серійна модифікація.
  • Ан-2Л — лісозахисний.
  • Ан-2ЛП — лісопожежний (на базі Ан-2В з забором води у поплавці по 630 л кожен).
  • Ан-2М — модернізований (одномісний, сільськогосподарський збільшеної місткості).
  • Ан-2П — пасажирський (10 м'яких крісел).
  • Ан-2ПП — поплавковий протипожежний (цивільний).
  • Ан-2C — санітарний (до 6 ношей).
  • Ан-2СХ — сільськогосподарський (бак на 1 400 л) СХ.
  • Ан-2Т — транспортний (1,5 т вантажу).
  • Ан-2ТП — транспортно-пасажирський (10 відкидних сидінь).
  • Ан-2ТД — транспортно-десантний.
  • Ан-2Ф — для аерофотозйомки. Цивільний варіант зі звичайним фюзеляжем і автопілотом.
  • Ан-2Ф, Ан-2 НАК(Ф) — фоторозвідник і нічний артилерійський розвідник. Двокільовий із заскленою хвостовою частиною. Озброювався кулеметом УБТ або автоматичною гарматою НС-23. Перший політ — у квітні 1949 (пілот-випробувач А. Е. Пашкевич). Серійно не будувався.
  • Ан-3 — варіант із турбогвинтовим двигуном ТВД-20.
  • Ан-4, Ан-2В — «водний» (цивільний гідролітак на поплавцевому шасі). Перший політ 31 липня 1951 року.
  • Ан-6, Ан-23А — розвідник погоди з додатковою кабіною в підставі кіля для спостерігача.
  • Ан-2В (висотний)  — розвідник погоди без додаткової кабіни в підставі кіля для спостерігача.
  • Ан-2 «перехоплювач» — Ан-2 зі здвоєною кулеметною туреллю за центропланом і прожектором для перехоплення розвідувальних аеростатів (1960-ті).
  • Ан-2СХ з АПО (авіаційний протипожежний оприскувач).
  • Ан-2 на лижному шасі — лижі обладнувались гальмами гребеневого типу, що зберігало керованість на землі.
  • Ан-2 на багатоколісному шасі — на основних опорах монтувались візки з трьома колесами кожен, на хвостовій — колесо і лижа. Опорна поверхня зросла вдвоє, що збільшило прохідність, але погіршило маневровість на землі. Шасі серійно не будувалось.
  • Ан-2Е — Екраноплан. Дослідний. 1973.
  • Ан-2МС — ремоторизований, із турбогвинтовим двигуном Honeywell TPE331-12U.
  • Ан-2-100 — ремоторизований, із турбогвинтовим двигуном МС-14 виробництва Мотор-Січ, здійснив перший політ 10 липня 2013 року. Оснащений реверсивним повітряним гвинтом АВ-17. 11 квітня 2017 року літак Ан-2-100 підняв вантаж рекордної для свого класу ваги в 3202 кг на висоту 2700 м[8]. 04.04.18 ремоторизовану модифікацію було сертифіковано[9].

Польща

[ред. | ред. код]
  • An-2 Geofiz
  • An-2LW
  • An-2P
  • An-2PK (Ан-2 на лижному шасі з підігрівом лиж)
  • An-2PR
  • An-2R (пол. rolniczy — сільськогосподарський) — АН-2СХ
  • An-2S
  • An-2T/TD/TP
  • An-2M — (пол. morsky — морський) (Ан-4)

Росія

[ред. | ред. код]

В липні 2022 року стало відомо, що філія російського інституту Авіаційного приладобудування «Навигатор» проводить роботи над перетворенням Ан-2 на безпілотний літальний апарат шляхом створення нового блоку ОПНП (обчислювач пілотажно-навігаційних параметрів)[10].

Китай

[ред. | ред. код]
  • Y-5A — АН-2Т
  • Y-5B — АН-2СХ
  • Y-5С — Ан-2ТД, відрізняється кінцевими аеродинамічними поверхнями на верхньому крилі
  • Y-5K — салон бізнес-класу

Участь у збройних конфліктах

[ред. | ред. код]

Друга карабаська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Друга карабаська війна

Під час Другої карабаської війни азербайджанські військові переобладнали літаки Ан-2 на безпілотні літальні апарати, де системи дистанційного керування посіли місце пілота-людини в кабіні літака, замінивши екіпаж комплектом, установка якого займає досить короткий проміжок часу[11].

Таким чином було забезпечено те, що зенітні ракетні комплекси «Тор» витрачають свої дорогі ракети та відволікаються на неважливі повітряні цілі[10].

Потім Азербайджан почав завдавати удари по ППО використовуючи безпілотники-камікадзе ізраїльського виробництва: IAI Harop та Elbit Skystriker[10].

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

В лютому 2022 року, напередодні повномасштабного військового вторгнення, російські військові «тихо» випробували нові способи розвідки та ураження українських систем протиповітряної оборони за допомогою біпланів Ан-2[10][11].

За повідомленням Defence Blog, російські війська тренуються використовувати застарілі біплани як приманки задля відведення на себе уваги систем української ППО[11].

Таким чином росіяни імітуватимуть прорив гелікоптерної або безпілотної груп[11].

Характеристики

[ред. | ред. код]
Кабіна Ан-2

Джерело: «Керівництво з льотної експлуатації літака Ан-2», М.,«Воздушный транспорт, 1984 р.»

Основні характеристики

  • Екіпаж: 2 особи
  • Пасажиромісткість: 12 осіб
  • Вантажопідйомність: 1 500 кг
  • Довжина: 12,40 м
  • Висота: 5,35 м
  • Розмах крила: 18,17 м (верхнє), 14,23 м (нижнє)
  • Площа крила: 71,52 м2
  • Нормальна злітна маса: 4660 кг
  • Максимальна злітна маса: 5250 кг
  • Маса палива у внутрішніх баках: 900 кг
  • Силова установка: 1 × Поршневий АШ-62ІР 1000 к.с. ( 735 кВт)
  • Повітряний гвинт: В-509А-Д7, В-509А-Д7, АВ-2
  • Діаметр гвинта: 3,60 м


Льотні характеристики

  • Крейсерська швидкість: 185 км/год
  • Практична дальність: 900 км
  • Перегінна дальність: 2000 км
  • Довжина розгону: 105 м
  • Довжина пробігу: 140 м



Рекорди

[ред. | ред. код]
  • Найбільший у світі одномоторний біплан[12].
  • 11 квітня 2017 року — під час випробувального польоту літак Ан−2−100 підняв вантаж рекордної для свого класу ваги в 3202 кг на висоту 2700 м[12][13].
  • У серпні 2015 Міхаель Манусакіс (Michael Manousakis), голова фірми продажу старої військової техніки «Morlock Motors» (Німеччина), перетнув Атлантичний океан на старенькому АН-2, у який він вмонтував додаткові баки для пального. Льотчик купив 41-річний списаний літак у ВПС Польщі і трохи його модернізував. Манусакіс летів за маршрутом Німеччина—Шотландія—Ісландія—Гренландія—Канада—Нью-Йорк, на що витратив менш ніж 24 години. Мотивом перельоту Мануасакіса був обмін — його американський партнер за будь-що бажав мати АН-2 — за нього він пообіцяв Манусакісу віддати свій Cessna 02[14]. Врешті Манусакіс залишив літак собі.

Аварії та катастрофи

[ред. | ред. код]
Докладніше: Авіаційні катастрофи з Ан-2

З літаками типу Ан-2 відбулося принаймні 618 відомих авіакатастроф у різних льотних пригодах світу, у яких загинуло щонайменше 768 осіб (станом на 16 вересня 2017 року)[15].

Встановлені як пам'ятник

[ред. | ред. код]
Місцезнаходження Фото
Державний музей авіації, Київ [16] https://aviamuseum.com.ua/uploads/images/original/0/9/an2_1428681024_1.jpg [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.]
м. Гостомель
Музей дальньої авіації, Полтава [1][недоступне посилання з серпня 2019]
Музей партизанської слави «Спадщанський ліс» біля м. Путивль [2][недоступне посилання з серпня 2019]
м. Березань, в парку[17]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Найбільші й наймасовіші літаки світу від КБ Антонова
  2. ↑ Ан-2 [Архівовано 30 липня 2013 у Wayback Machine.] ДКБ Антонов
  3. ↑ База даних про втрачені Ан-2 [Архівовано 1 березня 2009 у Wayback Machine.] Мережа авіаційної безпеки(англ.)
  4. ↑ Діти кукурудзи. Літаки Ан-2 записали в основу санітарної авіації МНС [Архівовано 13 грудня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  5. ↑ АН-2 потрапив в Книгу рекордів Гіннеса. ukranews.com. Українські новини. 5 серпня 2016. Архів оригіналу за 6 серпня 2016.
  6. ↑ Guinness world records for An-2. guinnessworldrecords.com. 19 серпня 2016.
  7. ↑ (рос.) Модификации Ан-2 [Архівовано 2 червня 2009 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Відео дня: Український літак Літак Ан-2-100 побив світовий рекорд. ukranews.com. Українські новини. 11 квітня 2017. Архів оригіналу за 17 квітня 2017.
  9. ↑ Ребенка ждут 9 месяцев, а я самолет ждал 9 лет, - Богуслаев. 061.ua - Сайт города Запорожья (ru-UA) . Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  10. ↑ а б в г В Росії АТ “Навигатор” розробляє обладнання для безпілотного Ан-2. Мілітарний. 30 липня 2022.
  11. ↑ а б в г Росія хоче повторити досвід Азербайджану з Ан-2?. Мілітарний. 13 лютого 2022.
  12. ↑ а б Ан−2−100 підняв рекордну вагу. http://www.antonov.com/. Прес−служба ДП «Антонов». 11-04-2017. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017.
  13. ↑ Український силач: Ан-2-100 встановив авіаційний рекорд на YouTube
  14. ↑ 'Once in a lifetime' trip makes stop in Farmington [Архівовано 28 лютого 2018 у Wayback Machine.].(англ.)
  15. ↑ ASN Aviation Safety Database. Antonov 2. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
  16. ↑ Державний музей авіації Національного авіаційного університету / aviamuseum.com.ua / Ан-2. Багатоцільовий літак [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  17. ↑ latifundist.com / Памятник Ан-2 в Березани

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ан-2&oldid=43701265