Перейти до вмісту

Ара Шіраз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шіраз.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карапетян.
Ара Шіраз
вірм. Արա Շիրազ
При народженнівірм. Արամազդ Կարապետյան
Народження8 червня 1941(1941-06-08)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Смерть18 березня 2014(2014-03-18) (72 роки)
 Єреван, Вірменія
(інсульт)
ПохованняПантеон імені Комітаса
Країна Вірменія
НавчанняЄреванський художньо-театральний інститут (1966)
Діяльністьскульптор, художник
ТвориAndranik statue, Yerevand, Monument to Alexander Myasnikyand, Q16388712?, Tigran Petrosyan's monumentd і пам’ятник Паруйру Севакуd
БатькоШираз Ованес Татевосович
МатиКапутікян Сільва Барунаківна
Брати, сестриSipan Shirazd і Vanand Shirazd
Роботи в колекціїSilva Kaputikjan Museumd і Національна галерея Вірменії
Нагороди
Заслужений художник Вірменської РСР
CMNS: Ара Шіраз у Вікісховищі

Ара Шіраз (вірм. Արա Շիրազ), справжнє ім'я Арамазд Ованесович Карапетян (вірм. Արամազդ Հովհաննեսի Կարապետյան; 8 червня 1941 — 18 березня 2014) — вірменський художник-скульптор, Заслужений художник Вірменської РСР (1979), Народний художник Республіки Вірменія (2010), Лауреат Президентської премії Республіки Вірменія[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Арамазд Карапетян народився у родині поетеси Сільви Капутікян і поета Ованеса Шираза (Карапетяна)[1]. У віці 9 років записався в гурток художньої самодіяльності у школі, вибравши скульптуру. Закінчив Єреванський державний художньо-театральний інститут у 1966 році. Учасник численних виставок юних художників республіканського, всесоюзного та міжнародного рівня. Член Спілки художників Вірменії з 1968 року, організатор виставок у Москві, Ленінграді та Тбілісі. Учасник фестивалю вірменського мистецтва «Від Урарту до сьогодення» (Париж, 1970). У 1977 році отримав звання Заслуженого художника Вірменії, в 1979 році удостоєний Державної премії за барельєф «Орли» на даху готелю «Двін» (Єреван, 1978).

Шираз був відомий як автор скульптурних портретів (Вільяма Сарояна, Пабло Пікассо, Ерванда Кочара, Ованеса Шираза, Вруїра Галстяна і багатьох інших), активно захоплювався персонажами з вірменської міфології, епосів і казок, а також образами діячів мистецтва. Роботи Шираза виставлені в Музеї сучасного мистецтва і Національної галереї Вірменії в Єревані[1], в Третьяковській галереї і Державному музеї мистецтв народів Сходу в Москві.

У 1987 році Арамазд Карапетян обраний президентом Спілки художників Вірменії та членом Секретаріату Спілки художників СРСР. Картини і скульптури авторства Шираза знаходяться у багатьох приватних колекціях в Москві, Санкт-Петербурзі, Тбілісі, Єревані, Бейруті, Парижі, Лондоні, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Чикаго, Детройті, Монреалі та інших містах світу[2].

Вибрані роботи

[ред. | ред. код]
Кінна статуя Полководця Андраніка біля Собору Святого Григорія Просвітителя

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Ара Шираз: волшебник мира оживающих камней [Архівовано 9 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Скончался известный армянский скульптор Ара Шираз [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ а б в г Биография на сайте Roslin.com. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 18 травня 2019.
  4. ↑ ՆԵՐԿԱՅԱՑՎՈՒՄ Է ՀԱՅԱՍՏԱՆԻ ՀԱՆՐԱՊԵՏՈՒԹՅԱՆ ՆԱԽԱԳԱՀԻ ՄՐՑԱՆԱԿԻՆ [Архівовано 8 березня 2012 у Wayback Machine.] (вірм.)
  5. ↑ Սեւանի Վազգենյան հոգեւոր դպրանոցում բացվեց Վազգեն Ա Վեհափառի արձանը [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.] (вірм.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ара_Шіраз&oldid=35909871