Армандо Кальво
Армандо Кальво | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 25 грудня 1919[1][2] Сан-Хуан, США | |||
Помер | 6 липня 1996[1] (76 років) Мехіко, Мексика | |||
Громадянство | Іспанія | |||
Діяльність | телеактор, кіноактор, актор театру | |||
Роки діяльності | 1939 — 1994 | |||
IMDb | nm0130922 | |||
| ||||
Армандо Паскуаль Кальво Лесп'єр (ісп. Armando Pascual Calvo Lespier; 25 грудня 1919, Сан-Хуан, Пуерто-Рико — 6 липня 1996, Мехіко) — мексиканський актор іспанського походження.
Народився 25 грудня 1919 року у місті Сан-Хуан на острові Пуерто-Рико в родині іспанського актора Хуана Кальво (1892—1962) та Мінерви Лесп'єр Гарсії. Його брат від подальшого шлюбу батька — актор і режисер Маноло Гарсія (1927—1987).
Акторську кар'єру розпочав у 5-річному віці на театральній сцені. Наприкінці 1930-х років почав зніматися в кіно, граючи в іспанських та італійських фільмах. Успіх принесла головна роль у романтичній драмі «Скандал» (1943) за романом Педро Антоніо де Аларкона. Не менш успішними стали ролі поета Хосе де Еспронседи в однойменному біографічному фільмі (1945) та лейтенанта Мартіна Кересо в історичній драмі «Останній з філіппінців» (1945) за участі Фернандо Рея.
1946 року прийняв запрошення мексиканського продюсера Грегоріо Валерштейна на одну з головних ролей у драмі «Жінка для всіх» з Марією Фелікс. Стрічка зазнала великого успіху, тож актор вирішив залишитися у Мексиці, одночасно продовжуючи зніматися в Іспанії та Італії. Також успішними стали його роботи у мексиканських фільмах «Приватне життя Любого Друга» (1947), «Ангел чи демон» (1947), «Троянський дім» (1948), «Акапулько» (1952), «Невірні» (1953), «Дика природа» (1954), в іспанській музичній мелодрамі «Останній куплет» (1957) з Сарою Монтьєль та комедії Лучо Фульчі «Злодії» (1959). Пізніше почав зніматися у серіалах, серед яких «Колоріна», «Дім, який я пограбувала», «Дика роза» та «Карусель».
1958 року одружився з Марією-Терезою Фрігос Моска. Шлюб тривав недовго і завершився розлученням. 1961 року одружився з німкенею Урсулою, яка народила йому дев'ятеро дітей.
Армандо Кальво помер 6 липня 1996 року у Мехіко від серцевої недостатності в 76-річному віці[3].
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1939 | ф | Веселий геній | El genio alegre | Антоньїто |
1940 | ф | Любов гусара | Amore di ussaro | Карлос |
1941 | ф | Земля і небо | Tierra y cielo | Хуан Ернесто Флорін |
1942 | ф | У стилі Гойї | Goyescas | Луїс Альфонсо де Нуевалос |
1942 | ф | Індійська пошта | Correo de Indias | віцекороль Перу |
1943 | ф | Скандал | El escándalo | Фабіо Конде |
1944 | ф | Життя починається опівночі | La vida empieza a medianoche | Рікардо |
1944 | ф | Чоловік, який змушує закохуватися | El hombre que las enamora | Едуардо |
1945 | ф | Еспронседа | Espronceda | Хосе де Еспронседа |
1945 | ф | Останній з філіппінців | Los últimos de Filipinas | лейтенант Мартін Кересо |
1946 | ф | Жінка для всіх | La mujer de todos | капітан Хорхе Серральде |
1949 | ф | Отрута | La venenosa | Луїс де Севілья |
1947 | ф | Приватне життя Любого Друга | Bel Ami | Хорхе Дурой |
1947 | ф | Ангел чи демон | Ángel o demonio | Габріель Арайса |
1948 | ф | Троянський дім | La casa de la Troya | Херардо Роке |
1949 | ф | Жінка під вуаллю | La dama del velo | Естебан Наварро |
1951 | ф | Стиглий ананас | Piña madura | Леонардо Перес |
1951 | ф | Мій чоловік | Mi marido | Густаво Дуарте Луке |
1951 | ф | Гора благочестя | Monte de piedad | дон Маріо де Кордова |
1952 | ф | Акапулько | Acapulco | Рікардо Серрано |
1952 | ф | Сусідський соловей | El ruiseñor del barrio | Герман Рікарді |
1952 | ф | Донья Францискіта | Doña Francisquita | Фернандо |
1953 | ф | Невірні | Las infieles | Рафаель |
1953 | ф | Чого не можна пробачити! | ¡Lo que no se puede perdonar! | Хорхе дель Ріо |
1953 | ф | Ти мав би бути циганом | Gitana tenías que ser | сеньйор Кальво |
1954 | ф | Дика природа | Romance de fieras | Рікардо Нарваес |
1954 | ф | Вулиця закоханих | La Calle de los amores | Аркадіо Міранда |
1955 | ф | Ваше життя в моїх руках | Tu vida entre mis manos | доктор Роберто Алонсо |
1955 | ф | Безбожники | El pueblo sin Dios | падре Фернандо |
1955 | ф | Сила пристрасті | La fuerza del deseo | Артуро |
1956 | ф | Чоловік, який хотів бути бідним | El hombre que quiso ser pobre | Хорхе Деваль |
1956 | ф | Гнів любові | Ultraje al amor | Хуліо Солер |
1956 | ф | Заборонені поцілунки | Besos prohibidos | доктор Даніель Солорсано |
1957 | ф | Останній куплет | El último cuplé | Хуан Контрерас |
1957 | ф | Діана-мисливиця | La Diana cazadora | доктор Луїс Новоа |
1958 | ф | Возлюби ближнього свого | Ama a tu prójimo | доктор Рікардо Луго |
1958 | ф | Стіна | La muralla | Хорхе Антенар |
1959 | ф | Вік спокуси | La edad de la tentación | падре Рікардо Оліварес |
1959 | ф | Вчорашня музика | Música de ayer | Карлос, граф Сан-Тельмо |
1959 | ф | Злодії | I ladri | Джо Кастаньято |
1960 | ф | Кохання, яке я тобі подарував | El amor que yo te di | Рікардо |
1960 | ф | Чоловік, який спізнився на потяг | El hombre que perdió el tren | Марселіно Лопес |
1960 | ф | Таймі, донька рибалки | Thaimí, la hija del pescador | Хав'єр |
1960 | ф | Орлак, пекло Франкенштейна | Orlak, el infierno de Frankenstein | інспектор Сантос |
1962 | ф | Дзеркало відьми | El espejo de la bruja | Едуардо Рамос |
1963 | ф | Знак Зорро | Il segno di Zorro | генерал Гутьєррес |
1963 | ф | Сором | Bochorno | дон Луїс |
1965 | ф | Труна для шерифа | Una bara per lo sceriffo | Лупе Рохо |
1966 | ф | Велика ніч Рінго | La grande notte di Ringo | Хосе Мексиканець |
1966 | ф | Рінго, обличчя помсти | Los cuatro salvajes | Фідель |
1966 | ф | Кримінал | Kriminal | Кандур |
1967 | ф | Агент Сігма 3: Місія Золота вода | Agente Sigma 3: Missione Goldwather | Карамесініс |
1967 | ф | Два хреста на рівнині | Due croci a Danger Pass | Моран |
1967 | ф | Містер Ікс | Mister X | Джордж Ламарро |
1968 | ф | Прощавай, вбивце! | Killer, adios | Білл Брагг |
1968 | ф | Двоє чоловіків, одна смерть | Dos hombres van a morir | Білл Андерсон |
1968 | ф | Все для всіх | Tutto per tutto | Хосе Гомес |
1968 | ф | Сатанинський | Satanik | Гонсалес |
1968 | ф | Пістолет для сотні могил | Una pistola per cento bare | епізод |
1969 | ф | Віва Америка! | ¡Viva América! | сенатор |
1972—1974 | с | Брати Корахе | Los hermanos Coraje | Педро Баррос |
1972 | ф | Сумнів | La duda | пріор Саратая |
1972 | ф | Дім | El caserío | Санті |
1973 | ф | Самотнє серце | Corazón solitario | Херардо |
1974 | ф | Кохання починається опівночі | El amor empieza a medianoche | Пако |
1974 | с | Художники Прадо | Los pintores del Prado | Мурільйо |
1974 | ф | Процес Ісуса | Proceso a Jesús | глядач |
1974 | ф | Жінка з кабаре | Una mujer de cabaret | Хайме |
1976 | ф | Субота, дівчина, мотель. Повний бедлам! | Sábado, chica, motel ¡qué lío aquel! | Рікардо |
1977 | ф | Відмічена чоловіками | Marcada por los hombres | Рамон |
1977 | ф | Бруд | Fango | Андрес |
1979 | ф | Гвіана: Злочин століття | Guyana: Crime of the Century | репортер |
1980 | ф | Розірване вухо | El oreja rajada | суддя |
1980—1981 | с | Колоріна | Colorina | Гільєрмо Альмасан |
1980 | ф | Пісня цикади | El canto de la cigarra | Хосе |
1981 | с | Дім, який я пограбувала | El hogar que yo robé | Гаспар Гарай |
1981 | с | Сервантес | Cervantes | епізод |
1983 | с | Амалія Батіста | Amalia Batista | Даніель |
1984 | с | Принцеса | Principessa | Рамон |
1984 | ф | Ні Чана, ні Хуана | Ni Chana, ni Juana | Армандо |
1986 | с | Гора страждання | Monte Calvario | Антоніо |
1986—1987 | с | Шрами душі | Cicatrices del alma | дон Пако |
1987—1988 | с | Дика роза | Rosa salvaje | Себастьян |
1989—1990 | с | Карусель | Carrusel | дон Фермін #2 |
—1994 | с | Марімар | Marimar | Гаспар |
CEC Awards
- 1946 — Найкращий актор (Останній з філіппінців).
- 1958 — Найкращий актор (Стіна).
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- ↑ https://elpais.com/diario/1996/07/08/cultura/836776805_850215.html