Ауссем Володимир Християнович

Ауссем Володимир Християнович
Ауссем Володимир Християнович
Народився	14 липня 1882; Орел, Російська імперія
Помер	1937
Країна	Російська імперія; УНР; СРСР
Діяльність	дипломат, офіцер
Alma mater	НТУ «ХПІ» і Брауншвейзький технічний університет
Учасник	Громадянська війна в Росії
	; ; ;

Ауссе́м Володи́мир Христия́нович (14 липня 1879, місто Орел— загинув 1937) — народний секретар фінансів УНР Рад (1918), повпред, радник повпредства СРСР у Берліні й Відні (1921–1925), голова Всеукраїнської Ради Народного Господарства (1925—1926). Член ЦК КП(б)У в 1925—1927 роках.

Біографія

Народився в дворянській родині. Виховувався в кадетському корпусі, навчався в Харківському технологічному інституті, потім — у політехнікумі в Німеччині, земля Брауншвейг. У революційному русі з 1901 року, після II з'їзду РСДРП — член меншовицької фракції партії. Учасник Першої світової війни.

1917 рік

Після Лютневої революції — член Київської ради солдатських депутатів з більшовицькими поглядами. Від липня 1917 року — у керівному складі Полтавської організації РСДРП(б). Від грудня 1917 року — член Головного комітету УСДП, член Народного Секретаріату радянської УНР, секретар фінансів.

1918 рік

У лютні 1918 року під час наступу військ Української Центральної Ради та її союзників вийшов зі складу уряду, перебував на фронті, де керував загонами більшовицької Червоної гвардії. Делегат I з'їзду КП(б)У. З літа 1918 року перебував у «нейтральній смузі», а в липні 1918 року обраний до ВЦВРК. 22 вересня 1918 року призначений командувачем 2-ї повстанської дивізії, з грудня 1918 року одночасно — начальник штабу РВР Української радянської армії.

1919 рік

В січні 1919 року Ауссем призначається командувачем групи військ харківського напрямку. Після ліквідації Української радянської армії в червні отримав призначення на посаду члена РВР 8-ї армії РККА, яку обіймав до жовтня 1919 року.

У 1920–1921 роках працював у Вищій раді народного господарства (ВРНГ), де займався хімічною промисловістю,

У 1921–1924 роках — на дипломатичній роботі: з 1921 по 16 липня 1923 року — повноважний представник Української СРР у Німеччині, з 16 липня 1923 по 1924 рік — радник Повноважного представництва СРСР у Німеччині, з 21 травня по 10 грудня 1924 року — повноважний представник СРСР в Австрійській Республіці.

З 24 жовтня 1925 по листопад 1926 року — голова Вищої ради народного господарства (ВРНГ) УСРР.

У 1926–1927 роках — торговий представник СРСР у Туреччині.

У 1927 році був виключений із ВКП(б) як «активний троцькіст». 16 травня 1929 року був заарештований у Армавірі й засуджений на 3 роки заслання, яке до 1932 року відбував у Казахстані, після звільнення проживав в Орлі, завідував хімічним відділенням Санітарно-бактеріологічного інституту.

20 січня 1933 року знову заарештований і постановою Колегії ОГПУ від 4 лютого 1933 висланий на 3 роки в Астрахань. Точних відомостей про подальшу долю немає. За деякими даними, загинув після звільнення 19 лютого 1936 року або розстріляний (пропав безвісти в тайзі) у 1937 року.

Посмертно реабілітований у 1989 році.

Родина

Син Ауссема, Володимир, був командиром РСЧА, займав посаду заступника начальника штаба Харківського військового округу, розстріляний у 1937 році.

Дружина Ауссема, Ерна Бернгардовна, була заслана в 1933 році, про її подальшу долю нічого не відомо.

Пам'ять

2015 року після прийняття Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» прізвище Ауссема Українським інститутом національної пам'яті було включено до списку осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію^[1].

Примітки

↑ Підстава: «Член Народного секретаріату радянської УНР (1917), член ВЦВРК (1918), начальник штабу РВР Української радянської армії».

Джерела

Ауссем (Аусем) Владимир Христианович на сайті «Хронос»
Ауссем на сайті «protivpytok.org» (рос.)
Гриневич Л. В. Ауссем Володимир Християнович [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Гриневич Л. В. Ауссем Володимир Християнович / Історія українського війська. — Львів, 1996.

Література

М. С. Дорошко. Ауссем Володимир Християнович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання

Ауссем Володимир Християнович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.17-18

[1] Підстава: «Член Народного секретаріату радянської УНР (1917), член ВЦВРК (1918), начальник штабу РВР Української радянської армії».

[1]

п о р Українсько-німецькі відносини
Населення	Німці в Україні (Посольство Німеччини в Україні) • Українці в Німеччині (Посольство України в Німеччині)
Посли Німеччини в Україні	Альфонс Мумм фон Шварценштейн (1917—1918) • Йоханнес Граф фон Берхем (1918—1919) • Геннеке фон Бассевіц (1992—1993) • Александр Арно (1993—1996) • Ебергард Гайкен (1996—2000) • Дітмар Ґерхард Штюдеман (2000—2006) • Рейнгард Шеферс (2006—2008) • Ганс-Юрген Гаймзет (2008—2012) • Крістоф Вайль (2012—2016) • Ернст Райхель (2016—2019) • Анка Фельдгузен (2019—2023) • Мартін Єґер (2023—т. ч.)
Посли України в Німеччині	Олександр Севрюк (1918) т. п. • Козій Омелян (1918) т. п. • Федір Штейнгель (1918) • Микола Порш (1918—1920) • Роман Смаль-Стоцький (1920—1923) • Микола Василько (1923) т. п. • Володимир Ауссем (1921—1923) пред. • Іван Пісковий (1992—1994) • Юрій Костенко (1994—1997) • Анатолій Пономаренко (1997—2003) • Сергій Фареник (2003—2005) • Микола Балтажи (2005—2006) т. п. • Ігор Долгов (2006—2008) • Євген Чорнобривко (2008) т. п. • Наталія Зарудна (2008—2011) • Василь Химинець (2011—2012) т. п. • Павло Клімкін (2012—2014) • Василь Химинець (2014) т. п. • Андрій Мельник (2014—2022) • Олексій Макеєв (2022—)