Баблер-рихталик смугастокрилий
| Баблер-рихталик смугастокрилий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Spelaeornis troglodytoides (Verreaux, 1870) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Pnoepyga troglodytoides | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ба́блер-рихталик смугастокрилий[2] (Spelaeornis troglodytoides) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae). Мешкає в Гімалаях і горах Китаю.
Довжина птаха становить 10 см, забарвлення переважно рудувато-коричневе. Груди світлі. Голова, крила і хвіст темні, поцятковані білими плямками.
Виділяють сім підвидів:[3]
- S. t. sherriffi Kinnear, 1934 — східний Бутан і північний Ассам;
- S. t. indiraji Ripley, Saha & Beehler, 1991[4] — східний Ассам;
- S. t. souliei Oustalet, 1898 — від південно-східного Тибету до північно-західного Юньнаню і північно-східної М'янми;
- S. t. rocki Riley, 1929 — південний захід Юньнаню на схід від Меконгу;
- S. t. troglodytoides (Verreaux, J, 1871) — від Цинхаю до північно-західного Сичуаню;
- S. t. nanchuanensis Li, G, Yang & Yu, 1992 — центральний Сичуань, Хубей і Хунань;
- S. t. halsueti (David, A, 1875) — гори Циньлін на півдні Шеньсі та сусідні райони Ганьсу.
Смугастокрилі баблери-рихталики мешкають в Північно-Східній Індії, північній М'янмі, Бутані, південному і Центральному Китаї. Вони живуть в чагарниковому і бамбуковому підліску у вологих лісах помірної зони. Зустрічаються на висоті від 1600 до 3500 м над рівнем моря.
Смугастокрилі баблери-рихталики зустрічаються невеликими зграйками до 6 птахів, навіть під час сезону розмноження, який триває з березня по червень. Вони живляться комахами, зокрема жуками.
- ↑ BirdLife International (2016). Spelaeornis troglodytoides. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 10 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 10 січня 2022.
- ↑ Ripley, SD; SS Saha; B M Beehler (1991). Notes on birds from the Upper Noa Dihing, Arunachal Pradesh, Northeastern India. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 111 (1): 19—28.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |