Безсонов Володимир Васильович
 | |||
 | |||
| Особисті дані | |||
|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Володимир Васильович Безсонов | ||
| Народження | 5 березня 1958 (66 років) | ||
| Харків, Україна | |||
| Зріст | 180 см | ||
| Вага | 72 кг | ||
| Прізвисько | Біс (рос. Бес) | ||
| Громадянство |  СРСР →  Україна
| ||
| Позиція | захисник, півзахисник | ||
| Юнацькі клуби | |||
| ХОСШІСП Харків | |||
| Професіональні клуби* | |||
| Роки | Клуб | І (г) | |
| 1975 1976—1990 1990—1991 |
«Металіст» Х (дубль) «Динамо» К  «Маккабі» Х |
277 (27) 4 (0) | |
| Національна збірна | |||
| Роки | Збірна | І (г) | |
| 1977—1990 1980 |
 СРСР СРСР (олімпійська)
|
79 (4) 6 (1) | |
| Тренерська діяльність** | |||
| Сезони | Команда | Місце | |
| 1993 1994 1997—2000 2001 2002—2003 2004—2005 2006 2006—2007 2008—2010 |
СКА (Київ) «Борисфен» (Бориспіль) ЦСКА (Київ) ЦСКА (Київ)  Збірна Туркменістану «Нива» (Вінниця) «Зоря» (Луганськ) «Харків» «Дніпро» (Дніпропетровськ)
|
||
| Звання, нагороди | |||
| Звання |
 | ||
| Нагороди |
| ||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | |||
|
Дані оновлено 24 серпня 2009. | |||
Володи́мир Васи́льович Безсо́нов (нар. 5 березня 1958, Харків) — український радянський футболіст та український футбольний тренер. Майстер спорту міжнародного класу (1977), Заслужений майстер спорту СРСР (1986).
Вихованець харківського спортінтернату. Футбольна кар'єра гравця повністю пов'язана з київським «Динамо», у складі якого провів 14 сезонів (з 1976 по 1990 рік). Практично протягом усього часу перебування у «Динамо» викликався до складу збірної СРСР, за яку провів 79 матчів, забивши 4 голи. Ігрове амплуа — захисник, універсальний півзахисник.
Через велику кількість травм досить рано завершив ігрову кар'єру[1], і вже за декілька років розпочав тренерську роботу. Тренував українські команди, а також протягом 2002/03 збірну Туркменістану.
У липні 2008 року призначений спортивним директором дніпропетровського «Дніпра», згодом — виконуючим обов'язки головного тренера, а з 2 грудня 2008 року — головним тренером команди.
Під керівництвом Безсонова «Дніпро» посів 6-е місце в чемпіонаті України сезону 2008/09 і не потрапив до єврокубків. У наступному сезоні Володимир Васильович привів команду до четвертої позиції в турнірній таблиці.
У сезоні 2010/11 Дніпро після жвавого старту зазнав три поразки в п'яти турах чемпіонату України. У груповий раунд Ліги Європи клуб також не пробився, поступившись в останньому раунді кваліфікації польському «Леху».
18 вересня 2010 року, відразу після несподіваної поразки 1-2 від ПФК «Севастополя»[2], подав у відставку[3]
Батько української гімнастки, абсолютної чемпіонки світу з художньої гімнастики 2007 року Ганни Безсонової.
Під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну Володимир Безсонов вступив до лав одного з підрозділів територіальної оборони України.[4]
| Клуб | Сезон | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | Суперкубок | Всього | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| Динамо | 1976 (в) | 9 | 0 | - | - | - | - | - | - | 9 | 0 |
| 1976 (о) | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 2 | 0 | |
| 1977 | 16 | 1 | 1 | 0 | 2 | 0 | 1 | 0 | 20 | 1 | |
| 1978 | 23 | 3 | 8 | 2 | 4 | 0 | - | - | 35 | 5 | |
| 1979 | 24 | 2 | 4 | 0 | 5 | 1 | - | - | 33 | 3 | |
| 1980 | 34 | 5 | 6 | 2 | 2 | 0 | - | - | 42 | 7 | |
| 1981 | 25 | 2 | 7 | 2 | 5 | 1 | 1 | 0 | 38 | 5 | |
| 1982 | 18 | 4 | - | - | 3 | 1 | - | - | 21 | 5 | |
| 1983 | 11 | 1 | 1 | 0 | - | - | - | - | 12 | 1 | |
| 1984 | 20 | 2 | 6 | 1 | - | - | - | - | 26 | 3 | |
| 1985 | 25 | 0 | 2 | 0 | 7 | 0 | - | - | 34 | 0 | |
| 1986 | 16 | 1 | 3 | 0 | 5 | 0 | 1 | 0 | 25 | 1 | |
| 1987 | 11 | 0 | 2 | 0 | 2 | 0 | 1 | 0 | 16 | 0 | |
| 1988 | 19 | 0 | 2 | 0 | - | - | - | - | 21 | 0 | |
| 1989 | 17 | 5 | 4 | 1 | 4 | 2 | - | - | 25 | 8 | |
| 1990 | 7 | 1 | 1 | 0 | - | - | - | - | 8 | 1 | |
| Всього | 277 | 27 | 47 | 8 | 39 | 5 | 4 | 0 | 367 | 40 | |
- Статистика в Кубках СРСР та єврокубках подана за схемою «осінь-весна» та зарахована в рік початку турніру
- Володар Кубка Кубків УЄФА 1986.
- Чемпіон СРСР (6): 1977, 1980, 1981, 1985, 1986 та 1990.
- Володар Кубка СРСР (4): 1978, 1985, 1987 та 1990.
- Віце-чемпіон Європи: 1988
Бронзовий олімпійський призер: 1980- Чемпіон Європи (U-18): 1976
- Чемпіон світу (U-20): 1977, найкращий гравець турніру.
- Учасник чемпіонатів світу 1982, 1986 та 1990 років.
- Бронза у складі збірної України на Спартакіаді 1979
- Орден «За заслуги» II ст. (13 травня 2016) — за вагомі особисті заслуги у розвитку і популяризації вітчизняного футболу, піднесення міжнародного спортивного престижу України та з нагоди 30-річчя перемоги у фінальному матчі Кубка володарів кубків УЄФА, здобутої під керівництвом головного тренера футбольного клубу «„Динамо“ Київ», Героя України Лобановського Валерія Васильовича[5][6]
- Сезон ФК "Дніпро" (Дніпропетровськ) 2008—2009
- Сезон ФК "Дніпро" (Дніпропетровськ) 2009—2010
- Сезон ФК "Дніпро" (Дніпропетровськ) 2010—2011
- ↑ Володимир Безсонов: «Мені пророкували майбутнє Пеле» — інтерв'ю газеті «Експрес».
- ↑ Прем'єр-ліга. «Севастополь» відправляє Безсонова у відставку. Архів оригіналу за 20 вересня 2010. Процитовано 19 вересня 2010.
- ↑ Безсонов подав у відставку. Архів оригіналу за 21 вересня 2010. Процитовано 19 вересня 2010.
- ↑ Футбольна легенда Динамо та СРСР – за Незалежну і вільну Україну. Володимир Безсонов долучився до ТерОборони
- ↑ Указ Президента України від 13 травня 2016 року № 210/2016 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»
- ↑ Ви завжди будете взірцем того, як треба перемагати — Президент зустрівся зі складом команди «Динамо» Київ 1986 року [Архівовано 15 травня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 14 травня 2016 р.
- «Динамо» Київ. 60 років. Видавництво «Мистецтво». Київ. 1988.
- Микола Травкін. «Збірна СРСР» м. Харків. 1991.
- «„Динамо“ Київ. 80 років.» Медіа-центр «Динамо» Київ. 2007.
- Василь Гнатюк. «Футбольні зірки України». Кривий Ріг. 2007.
- Юрій Бондар, Віктор Шпак. «У боротьбі за футбольний трон». Київ. 2009.
 | |
|---|---|
| Спорт | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
Тренерські позиції Володимира Безсонова | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
1 Харчик (в) • 2 Багдасарян • 3 Керімов • 4 Мередов • 5 Аннамурадов • 6 Н. Байрамов • 7 Хайдаров • 8 Назаров • 9 В. Байрамов • 10 Уразов • 11 Овеков • 12 Боровик • 13 Дурдиєв • 14 Мірзоєв • 15 Ерешов • 16 Матус (в) • 17 Абдуллаєв • Тренер: Володимир Безсонов | | |
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 5 березня
- Народились 1958
- Заслужені майстри спорту СРСР
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Тренери ФК «Зоря» Луганськ
- Тренери ФК «Нива» Вінниця
- Гравці олімпійської збірної СРСР з футболу
- Футболісти на літніх Олімпійських іграх 1980
- Бронзові призери літніх Олімпійських ігор 1980
- Радянські бронзові олімпійські медалісти
- Гравці збірної СРСР з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1982
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1986
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 1988
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1990
- Уродженці Харкова
- Радянські футболісти
- Українські бронзові олімпійські медалісти
- Футболісти «Динамо» (Київ)
- Футболісти «Маккабі» (Хайфа)
- Радянські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Ізраїлі
- Українські футбольні тренери
- Тренери ФК «Дніпро» Дніпро
- Тренери збірної Туркменістану з футболу
- Тренери ФК ЦСКА Київ
- Тренери студентської збірної України з футболу
- Тренери ФК «Борисфен»
- Тренери ФК «Харків»
- Українські спортсмени, які долучились до захисту України під час російського вторгнення 2022 року
- Випускники Харківського державного училища фізичної культури № 1
- Призери літніх Олімпійських ігор 1988
- Радянські олімпійські чемпіони