Бенгт Даніельссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенгт Даніельссон
швед. Bengt Danielsson
Народився6 липня 1921(1921-07-06)[1]
Krokekd, Норрчепінг, лен Естерйотланд, Швеція
Помер4 липня 1997(1997-07-04)[1] (75 років)
Стокгольм, Швеція
Країна Швеція
Діяльністьантрополог, письменник, мандрівник-дослідник, етнолог, етнограф, world traveler
Alma materУніверситет Уппсала
Вашингтонський університет
Галузьетнографія
ЗакладMuseum of Ethnographyd
Науковий ступіньдокторський ступінь[1]
У шлюбі зMarie-Thérèse Danielssond[2]
Нагороди
CMNS: Бенгт Даніельссон у Вікісховищі

Бенгт Еммерік Даніельссон (швед. Bengt Emmerik Danielsson; 6 липня 1921 — 4 липня 1997) — шведськимй антрополог, етнограф, учасник експедиції «Кон-Тікі» 1947 року з Південної Америки до Французької Полінезії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Даніельссон народився в селищі Крукек у лені Естерйотланд на сході Швеції. Був сином головного лікаря Еммеріка Даніельссона (1875—1927) і його дружини Грети, уродженої Келлгрен (1889—1990). Батько загинув у ДТП, коли йому було шість років. Після цього Даніельссон ріс у Норрчепінгу разом з матір'ю і тіткою.[3][4] У 1942 році закінчив середню школу. Пройшовши військову службу, поступив в Уппсальський університет, де вивчав філософію і соціологію. У 1945 році отримав ступінь бакалавра. У літні місяці підробляв репортером у газеті «Естерйотландс Дагблат». У 1954 році отримав ступінь доктора ліценціата, а в 1955 році — доктор філософії з антропології .[5] Даніельссон був інсадентом у музеї Бішопа в Гонолулу, Гаваї у 1952—1966 роках. Він був шведським консулом у Французькій Полінезії з 1961 по 1978 роки. І додатковим директором в Національному музеї етнології з 1966 по 1971 роки. Він також був кореспондентом місячника Pacific Islands Monthly.[3]

У 1946 році Даніельссон взяв участь у фінсько-шведській науковій експедиції з вивчення життя індіанців басейну Амазонки. Піднявшись на каное вгору по річках, навесні 1947 року він прибув у Перу. У Лімі Даніельссон дізнався про підготовку Туром Хеєрдалом експедиції в Полінезію через Тихий океан. Бенгт познайомився з Хеєрдалом і отримав його згоду на участь у плаванні, ставши шостим і останнім членом екіпажу, при цьому єдиним іноземцем серед норвежців. Експедиція Тура Хейєрдала на плоту «Кон-Тікі» відбулася у квітні — серпні 1947 року .

Крім того, Даніельссон брав участь в експедиції до Туамоту (1949-51), Тихоокеанській науковій експедиції у 1952 році, експедиції до Західної Полінезії в 1953 році, до Австралії (1955-56), на острови Товариства в 1957 році і телевізійній експедиції Шведського радіо на південну частину Тихого океану у 1962 році.[3]

Після експедиції Кон-Тікі у 1948 році Даніельссон одружився в Лімі з француженкою Марі-Терезі Сайлі (1923—2003).[3] Вони вирішили оселитися на атолі Рароя.[6] Пара залишилася там з 1949 по 1952 роки, а в 1953 році переїхали на Таїті. Його докторська дисертація про острови Туамоту, подана до Упсальського університету у 1955 році, була опублікована наступного року як Робота та життя на Рарої.[7] Згодом він написав багато книг і зняв багато фільмів, ставши одним із провідних у світі дослідників Полінезії. Бенгт і його дружина були відвертими критиками французьких ядерних випробувань на атолах Моруроа і Фангатауфа, а також руйнування полінезійської культури через колоніалізм .[6] Їхня дочка Маруя (1952—1972) померла від раку.[8]

У 1991 році Марі-Тереза і Бенгт Даніельсони отримали нагороду «За правильний спосіб життя».[9] Бенгт помер у липні 1997 року[10] і похований у церкві Östra Tollstad в муніципалітеті М'єльбю, Швеція.[11]

Вибрана бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Danielsson, Bengt (1956). Work and Life on Raroia: An Acculturation Study from the Tuamotu Group, French Oceania. London: G. Allen & Unwin.
  • Danielsson, Bengt (1962). What Happened on the Bounty. London: G. Allen & Unwin.
  • Danielsson, Bengt (1965). Love in the South Seas. New York: Reynal.
  • Danielsson, Bengt (1965). Gauguin in the South Seas. Garden City, N.Y.: Doubleday.
  • Danielsson, Bengt & Marie-Thérèse (1977). Moruroa mon amour. London: Harmondsworth, Penguin.
  • Danielsson, Bengt & Marie-Thérèse (1986). Poisoned Reign: French Nuclear Colonialism in the Pacific. New York: Penguin Books. ISBN 0-14-008130-5. Danielsson, Bengt & Marie-Thérèse (1986). Poisoned Reign: French Nuclear Colonialism in the Pacific. New York: Penguin Books. ISBN 0-14-008130-5. Danielsson, Bengt & Marie-Thérèse (1986). Poisoned Reign: French Nuclear Colonialism in the Pacific. New York: Penguin Books. ISBN 0-14-008130-5.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #174135548 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ https://www.theintelligencer.com/news/article/Obituaries-in-the-News-10547152.php
  3. ↑ а б в г Uddling, Hans; Paabo, Katrin, ред. (1992). Vem är det: svensk biografisk handbok. 1993 [Who is it: Swedish biographical handbook. 1993] (Swedish) . Stockholm: Norstedt. с. 233. ISBN 91-1-914072-X. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
  4. ↑ Ansedel Bengt Emmerik Danielsson [Pedigree chart Bengt Emmerik Danielsson] (Swedish) . Gammalkilshembygdsforening.se. 26 квітня 2015. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 27 липня 2015.
  5. ↑ Åhlén, ред. (1959). Svenskt författarlexikon: biobibliografisk handbok till Sveriges moderna litteratur. [3], 1951-1955 [Swedish Writers dictionaries: Bio-bibliographic guide to Sweden's modern literature. [3], 1951-1955] (Swedish) . Stockholm: Rabén & Sjögren. с. 81. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 18 червня 2019.
  6. ↑ а б Cormick, Craig (29 січня 1992). Danielssons awarded alternative peace prize. Green Left. Архів оригіналу за 29 травня 2012. Процитовано 30 квітня 2008.
  7. ↑ In Memoriam: Bengt Danielsson (PDF). Newsletter #99, Association for Social Anthropology in Oceania. December 1997. Архів оригіналу (PDF) за 19 липня 2007. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  8. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 4 листопада 2010. Процитовано 14 січня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Marie-Thérèse and Bengt Danielsson. The Right Livelihood Award. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.
  10. ↑ Marie-Thérèse and Bengt Danielsson (Polynesia). Right Livelihood Award. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 30 квітня 2008.
  11. ↑ Bengt Danielsson (Swedish) . Gravar.se. Процитовано 27 липня 2015.[недоступне посилання з червня 2019]

Посилання

[ред. | ред. код]
Швеція Це незавершена стаття про особу Швеції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бенгт_Даніельссон&oldid=41170893