Бенджамін Маунтфорт
| Бенджамін Маунтфорт | |
|---|---|
 | |
| Народження | 13 березня 1825[1][2] |
| Смерть | 15 березня 1898[1] (73 роки) |
| Поховання | Holy Trinity Avonsided |
| Країна | Нова Зеландія |
| Вчителі | George Gilbert Scottd і Richard Cromwell Carpenterd |
| Діяльність | архітектор, фотограф |
| Праця в містах | Крайстчерч |
| Архітектурний стиль | Неоготика |
| Діти | ·Cyril Mountfortd |
 Бенджамін Маунтфорт у Вікісховищі | |
Бенджамін Маунтфорт (англ. Benjamin Mountfort; 13 березня 1825 — 15 березня 1898) — один з найвидатніших архітекторів Нової Зеландії в дев'ятнадцятому столітті. Найбільш відомий зведенням будівель в місті Крайстчерч, де зарекомендував себе унікальним архітектурним стилем, пізніше працював у багатьох інших населених пунктах регіону Кентербері.
Значний вплив на творчість майстра справила англо-католицька філософія, що стоїть в основі зодчества Вікторіанської епохи, часто саме з його персоною пов'язують розвиток неоготичного стилю Нової Зеландії. Серед його готичних проєктів є як кам'яні будівлі, так і дерев'яні, виконані, перш за все, в традиціях провінційного будівництва країни. Завдяки його зусиллям, Кентербері славиться неповторним стилем місцевих забудов.
Бенджамін Маунтфорт народився в Бірмінгемі, індустріальному англійському місті, в сім'ї парфумера і ювеліра Томаса Маунтфорта і його дружини Сюзанни (уроджена Вулфілд). Подорослішавши, юнак поїхав до Лондона, де вивчав основи архітектури під керівництвом англо-католицького проєктувальника Річарда Кромвелла Карпентера[4], середньовічний готичний стиль якого істотно вплинув на молодого майстра і на довгі роки визначив спрямованість його творчості[5]. У 1848 році він закінчив навчання і, залишившись в столиці, став отримувати перший реальний досвід зведення будівель. Там же 20 серпня 1850 року одружився з Емілі Елізабет Ньюман, через 18 днів після весілля подружжя емігрували до Нової Зеландії[6].
Вони були в числі перших поселенців провінції Кентербері, прибувши туди 16 грудня на одному зі знаменитих «перших чотирьох кораблів» — «Шарлотта Джейн»[7]. Їх імена в числі інших перших поселенців, «пілігримів», можна прочитати на меморіальній мармуровій дошці, розташованій на Кафедральній площі[8], в проєктуванні якої брав участь сам Маунтфорт[9].
-
Будівля Кентерберійськомго коледжу (зараз – Центр мистецтв Крайстчерча) -
-
-
- ↑ а б Lochhead I. J. Mountfort, Benjamin Woolfield // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T060040
- ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2010.
- ↑ Homan, Roger (2006). The Art of the Sublime. Ashgate Publishing. p. 130. ISBN 978-0-7546-5073-7.
- ↑ Benjamin Mountfort and the Gothic Revival (англ.). Christchurch Libraries. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 12 грудня 2010.
- ↑ Lochhead 1999, p. 51
- ↑ Lochhead 1990
- ↑ The First Four Ships (англ.). Christchurch Libraries. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 12 грудня 2010.
- ↑ Cathedral Square First Four Ships Commemorative Plaques (англ.). Christchurch City Council. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 12 грудня 2010.
- Fletcher, Banister (1996). Sir Banister Fletcher's a History of Architecture. Architectural Press, 20th ed. ISBN 978-0750622677.
- Lochhead, Ian (1999). A Dream of Spires: Benjamin Mountfort and the Gothic revival. Canterbury: Canterbury University Press. ISBN 0-908812-85-X.
- Lochhead, Ian J (1990). «Mountfort, Benjamin Woolfield 1825—1898». Dictionary of New Zealand Biography [Архівовано 24 листопада 2010 у Wayback Machine.]. 1. Retrieved on 19 September 2008.
- Porter, Frances (ed) (1983). «Historic Buildings of New Zealand, South Island». Auckland: Methuen New Zealand. ISBN 0 456031200.
- Smith, Phillipa M. (2005). A Concise History of New Zealand. Cambridge University Press. ISBN 978-0521834384.
- Taylor, C.R.H. (1929). The Gothic Beauties and History of the Canterbury Provincial Buildings. Canterbury Provincial Buildings Board.