Бензоїлпероксид
Бензоїлпероксид | |
---|---|
Інші назви | перекис бензоїлу |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 94-36-0 |
Номер EINECS | 202-327-6 |
DrugBank | DB09096 |
KEGG | D03093 і C19346 |
Назва MeSH | D02.241.223.100.133 і D02.455.426.559.389.127.133 |
ChEBI | 82405 |
RTECS | DM8575000 |
Код ATC | D10AE01 |
SMILES | C1=CC=C(C=C1)C(=O)OOC(=O)C2=CC=CC=C2[1] |
InChI | InChI=1S/C14H10O4/c15-13(11-7-3-1-4-8-11)17-18-14(16)12-9-5-2-6-10-12/h1-10H |
Властивості | |
Молекулярна формула | C10H14O4 |
Молярна маса | 242,227 г/моль |
Тпл | 105 °C[2] |
Розчинність (вода) | 1,6·10-4 % (20 °C) |
Показник заломлення (nD) | 1,543 |
Термохімія | |
Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 |
-369,4 кДж/моль (тв.) |
Небезпеки | |
ГДК (Україна) | 5 мг/м³ |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Бензої́лперокси́д, пере́кис бензої́лу (англ. Benzoyl peroxide) — сполука ряду органічних пероксидів. За звичайних умов є безбарвними ромбічними або пірамідальними кристалами.
Контакт із речовиною може спричинювати опіки шкіри та слизових оболонок.
Бензоїлпероксид є важкорозчинним у воді, натомість він помірно розчиняється в органічних розчинниках:
Розчинник | Розчинність, г у 100 г |
---|---|
етанол | 1,2 |
ацетон | 18,5 |
хлороформ | 26,8 |
хлоробензен | 16,7 |
етилацетат | 14,4 |
бензен | 18,6 |
діетиловий етер | 8,6 |
діоксан | 25,2 |
У твердому вигляді та у розчинах бензоїлпероксид є вибухонебезпечним. Теплота згоряння — 6465,4 кал/г.
Для технічних цілей бензоїлпероксид синтезують реакцією бензоїлхлориду із пероксидом водню в лужному середовищі:
Побічним продуктом реакції є бензойна кислота.
При необхідності отримання чистого пероксиду його осаджують метанолом з розчину хлороформу за кімнатної температури.
Основною реакцією, що визначає практичне застосування бензоїлпероксиду, є утворення бензоїл-радикалів, які із часом розпадаються до феніл-радикалів:
Так, у розчині бензену половина бензоїлпероксиду розкладається за 15 годин при 70 °C, за 2,2 год при 85 °C і за 0,4 год при 100 °C.
При гідролізі сполуки утворюються бензойна і пербензойна кислоти:
Як типовий пероксид, бензоїлпероксид є доволі сильним окисником. Він окиснює фосфіни R3P до R3PO, сульфіди — до сульфоксидів, з олефінами за його участі протікає реакція епоксидування.
Бензенове ядро у сполуці нітрується у мета-положення, утворюючи м-нітробензоїлпероксид.
Найширше бензоїлпероксид використовується як джерело радикалів для ініціювання реакцій радикальної полімеризації (наприклад, у виробництві полістиролу, поліхлорвінілу), джерело фенільних радикалів в органічному синтезі. Також він є отверджувачем поліефірних смол, вулканізатором, відбілювачем жирів та олій.
У медицині використовується як засіб для боротьби з акне та для відлущення шкіри.
- Химическая энциклопедия / Под ред. И. Л. Кнунянца. — М. : Советская энциклопедия, 1988. — Т. 1. АБЛ—ДАР. — С. [сторінка?].
- Химический энциклопедический словарь / Под ред. И. Л. Кнунянца. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — С. [сторінка?].
- Опис медичного використання. Угресол лосьйон 10 % [Архівовано 3 січня 2022 у Wayback Machine.]