Бистрець
| село Бистрець | |
|---|---|
-2.JPG) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район |  Верховинський район
|
| Тер. громада | Зеленська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26020050020043486 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1893 |
| Населення | 362 |
| Площа | 11 км² |
| Густота населення | 32,91 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78707 |
| Телефонний код | +380 3432 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°7′23″ пн. ш. 24°41′32″ сх. д. / 48.12306° пн. ш. 24.69222° сх. д. |
| Водойми | р. Бистрець, п. Степанський, п. Глибокий Дземброня |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78730, Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, с. Зелене, пр. Завій 560 |
| Карта | |
  Бистрець | |
 Бистрець | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бистре́ць — село в Україні, у Зеленській сільській громаді Верховинського району Івано-Франківської області. Населення становить 362 особи.
Відстань до районного центру Верховина — 19 км і 50 км до залізничної станції Ворохта. Через село протікає високогірна річка Бистрець. На одній з її безіменних приток розташований Бистрецький водоспад. В урочищі Кедроватий зберігся природний осередок сосни кедрової. На території Бистреця знаходиться високогірна полонина Ґаджина[1], де випасаються великі череди корів, отари овець та збережено старовинний побут полонинського господарства. Село Бистрець займає басейн річки Дземброня.
У присілку села потоки Степанський та Глибокий впадають у річку Бистрець.
Вершини, які оточують село Бистрець:
- гора Бребенескул (2035 м.),
- гора Ребра (2001 м.),
- гора Шпиці (1864 м.),
- гора Ґаджина (1664 м.),
- гора Мариш (1345 м.),
- гора Маришевська (1564 м.),
- гора Озірний (1362 м.),
- гора Кострича (1586 м.).
- гора Костриця (1512 м.).
Входить до складу Карпатського національного природного парку.
Назва села Бистрець походить від назви потоку Бистрець. Як свідчать історичні дослідження, воно було присілком Дземброні, а ще раніше – Жаб'я–Ільці. Сформувалося як село у XIX-ст. — на початку минулого століття.
Бистрець засновано як присілок у XV ст. Перша згадка про село датується 1893 роком[2]. До 1939 року він був частиною села Жабйого. Тепер окреме село. Іван Франко часто бував у Бистреці. За порадою Каменяра група селян на чолі з М. Зеленчуком, Ф. Сав'юком, С. Словаком, П. Білоголовим добилася від властей дозволу відкрити в селі читальню і школу.
У Бистреці провів дитинство польський письменник, філософ, перекладач Станіслав Вінценз, повернувся до свого маєтку після енкавеесівської в'язниці та потім втік звідси за кордон.
У 1934—1938 pp. тут записував гуцульські пісні польський композитор Станіслав Мерчинський.
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Жаб'ївському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Гринява, Бистрець і Зелене[3].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Зеленської сільської громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району[5].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 374 особи, з яких 183 чоловіки та 191 жінка.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 360 осіб.[7] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську[8].
- церква Успіння Святої Анни (1872 року);
- дзвіниця (1872 року);
- хрест на місці першої церкви в селі Бистрець;
Діюча дерев'яна церква, датована 1872 роком. Використовується громадою Православної церкви України. В плані хрестоподібна із великим квадратним зрубом нави та невеликими боковими раменами. До церкви прибудовані два відкриті ганки і ризниця. Церква перекрита карбованою бляхою, має опасання. В церкві збережено різьблене панікадило та начиння (хрести, патериця, аналой, тетрапод, престол, кіот, менора, два п’ятисвічники, процесійний та похоронний хрест, ікона “Розп’яття з пристоячими”). Поруч з церквою розташована дзвіниця[9][10][11][12].
- Хімчак Іван — лицар Бронзового хреста заслуги УПА. Загинув поблизу села;
- Дудидра Марія Іванівна — український педагог, бібліотекознавець, бібліограф, культурний діяч. Народилася 28.02.1950 р. у с. Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області. Закінчила Верховинську ЗОШ І-ІІІ ступенів (1966), філологічне відділення Івано-Франківського педінституту ім. В. Стефаника (1974). Працювала у Верховинському лісокомбінаті. Впродовж 1971—2003 рр. — вчителем зарубіжної літератури і трудового навчання Білоберізької ЗОШ І-ІІІ ступенів Верховинського району, відтак — бібліотекарем відділу краєзнавства Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка. Ініціатор та автор видання біобібліографічного покажчика «Лауреати літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської», а також автор-укладач покажчиків: «Авксентій Яківчук», «Євгенія Ярошинська», «Володимир Михайловський», "Назарій Яремчук (1951-1995)", "Висвіт на ниві журналістики Михайла Ревуцького (до 90-річчя від дня народження)" (у співпраці з Юхимом Гусарем). Автор серії публіцистично-краєзнавчих матеріалів у газетах: «Буковина», «Буковинське віче», «Відродження». «Захід», «Версії», «Вижницькі обрії». Нагороджена Грамотою Міносвіти України, нагрудним знаком «Відмінник освіти». Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської та літературної премії імені Івана Бажанського; ювілейна відзнака з нагоди відродження Чернівецько-Буковинської єпархії Помісної Церкви України — медаль «30 років Чернівецько-Буковинської єпархії».
-
Західна частина села -
-
На околиці села -
Водоспад
-1.JPG)
-3.JPG)
-4.JPG)
- ↑ Полонина Гаджина. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2015. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Бистрець. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 23 жовтня 2015.
- ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 5 грудня 2019.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Білоберізка с Церква Покрови. www.pslava.info. Процитовано 15 березня 2021.
- ↑ Храм Успіння Праведної Анни с. Бистрець » Коломийська єпархія. kolomija.com. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 16 березня 2021. [Архівовано 2019-09-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Стеф’юк, Р. (2015). Композиційно-стильові особливості церковної обстави художнього деревообробництва в церкві Успіння св. Анни с. Бистрець Верховинського району на Івано-Франківщині. Вісник Львівської національної академії мистецтв. № 26. с. 235—244. ISSN 2524-0943. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 17 березня 2021.
- ↑ Храм Успіння Праведної Анни с. Бистрець » Коломийська єпархія. kolomija.com. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 16 березня 2021. [Архівовано 2019-09-20 у Wayback Machine.]
- Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. С. 131.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
