Биховець Іван Рошкевич

Биховець Іван Рошкевич
Биховець Іван Рошкевич
Народився	1630
Помер	не раніше 1704 невідомо
Діяльність	дипломат
Знання мов	російська
	; ; ;

Іван Рошкевич Биховець (близько 1630 — ?) — український дипломатичний діяч часів гетьмана Івана Мазепи, військовий канцелярист, перекладач Війська Запорозького.

Біографія

У 1649 році за «Реєстром війська Запорозького», в Ніжинському полку згадується рядовий козак Іван Биховець, що дає підставу вважати його учасником національно-визвольної війни Богдана Хмельницького. У 1665 році гетьман Війська Запорозького (лівобережний) Іван Брюховецький посилав генерального осавула Якова Лизогуба з канцеляристом-перекладачем Іваном Биховцем до калмицькому хану Аюки з проханням надати допомогу у війні з поляками. Дипломати, як повідомляє Лизогубівський літопис, успішно впоралися із завданням «Калмиков, яких 6000, препровадили до гетьмана».

У 1669 р. підпис Івана Биховця як «підпис військової канцелярії» зустрічається під статтями про обрання Дем'яна Многогрішного, наступником Івана Брюховецького на посаді гетьмана.

У купчої 1671 повідомлялося, що Олішевський обиватель Тарас Андрійович продав Івану Рошкевичу Биховцю хутір. Очевидно, мова йде про хутір Грабовський, числився за канцеляристом і його сім'єю. Іван Биховець придбав також після 1667 р. млин під Вороніжем на річці османів (нинішня Орловська область в Росії) і заснував слободу під Олишівка.

Після зміщення гетьмана канцелярист Іван Биховець перебрався на Правобережжя в Чигирин під прапори гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка. У 1674 р. основна частина козацької старшини і козаків правобережного гетьманату перейшла на Лівобережжя.

Гетьман Війська Запорозького на Лівобережній Україні Іван Самойлович періодично використовував здатності перебіжчика, зокрема, його знання мови ординців. Так, в 1677 р. він послав Івана Биховця до калмиків Тайджі з проханням надіслати війська для спільної участі в Чигиринському поході.

На службі в гетьмана Івана Мазепи

Служба в Чигирині писарем суду при Петрові Дорошенку, літературні заняття канцеляриста зблизили Івана Биховця та Івана Мазепу. У Криму його вважали найближчою до гетьмана людиною. Є свідчення того, що вже в 1693 році він називався важливим військовим товаришем. Биховець виконував різні дипломатичні доручення Мазепи. Відомо, що 17 серпня 1697 від будучи гетьманським посланцем розвозив накази в міста по Дніпру і Пслу.

У 1704 р. гетьман доручив йому дипломатичну місію в Кримське ханство. Про неї Іван Биховець докладно розповів у своєму « Діаріуші», своєрідному звіті про все почуте, побачене, адресованому як Мазепі, так і московським чиновникам (копія його нотаток прямувала до Москви). Гетьманський посланник зустрічався з Кримським ханом Селім I Ґераєм. Дипломат Биховець, як видно з його нотаток, добре знав стан в Криму, Польщі, володів татарською мовою, бо «сам з ними перекладав». В ході своєї місії він домігся звільнення з неволі багатьох українців, захоплених в полон.

Самійло Величко одним із джерел своєї праці «Літопис подій у Південно-Західній Росії в XVII ст.» Назвав щоденник Самійла Зорьки, який потрапив до нього від одного — канцеляриста Сильвестра Биховця. Батько останнього Іван Биховець «був за канцеляриста при тогобічних чигиринських гетьманів і там переписав собі той Діаріуш діянь Хмельницького».

Деякі історики приписують Івану Биховцю авторство Літописі самовидця — одного з фундаментальних джерел з української історії та історії Східної Європи XVII століття.

Література

Сергій Павленко. Оточення Гетьмана Мазепи. Соратники та прибічники / Історія та гуманітарні дисципліни [Архівовано 4 березня 2017 у Wayback Machine.]. — К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2004. ISBN 966-518-259-5

Примітки

Посилання