Перейти до вмісту

Богдан (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Богдан
Панорама села
Панорама села
Панорама села
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Рахівський район
Тер. громада Богданська сільська громада
Код КАТОТТГ UA21060010010053544
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване XIX ст
Населення 4666 (2020 року.)
Площа 12,90 км²
Густота населення 289 осіб/км²
Поштовий індекс 90645
Телефонний код +380 3132
Географічні дані
Географічні координати 48°02′09″ пн. ш. 24°20′35″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
604 м
Водойми р. Біла Тиса, Богдан, Квасний
Місцева влада
Адреса ради 90645, с. Богдан, вул. Шевченка, 114
Карта
Богдан. Карта розташування: Україна
Богдан
Богдан
Богдан. Карта розташування: Закарпатська область
Богдан
Богдан
Мапа
Мапа

CMNS: Богдан у Вікісховищі

Бо́гдан — село в Україні, у Рахівському районі Закарпатської області, центр Богданської сільської громади. Площа — 12,9 га. У селі проживає 4 180 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване у східній частині Закарпаття, на берегах річки Білої Тиси. У селі струмок Вовчий впадає у Білу Тису.

Походження назви

[ред. | ред. код]

Селяни та олень

[ред. | ред. код]

Існує легенда про жителів села, які працювали в лісі. Одного разу вони не змогли вчасно повернутися додому та були дуже голодні. Потім, несподівано, серед дерев з'явився олень. Люди подумали, що це дар Божий (він послав). Селяни вполювали його, запекли і смачно поїли оленятиною — так і врятувалися від голоду. Згодом вони згадували цю появу оленя як «Божий дар». Не випадково селу було дано ім'я Бога (Bogom Dane), тобто Богдан.

Опришки

[ред. | ред. код]

Опришки, перебуваючи на Чорногорі, періодично спускалися в долину Тиси й доходили до Бичкова та Солотвина. Вертаючись, сідали рахувати гроші в долині над Тисою (на місці теперішнього міста Рахів).

Одного разу вони залишили під горою, під трьома великими липами свого дозорця. Він довго чекав, а група опришків не поверталася. Відходячи на Чорногору, дозорець на одній із лип вирізав своє ім'я Богдан. Повертаючись, опришки побачили вирізане ім'я і відпочиваючи під липою назвали цю місцевість Богдан.

Історія

[ред. | ред. код]

Село Богдан відоме з першої половини XVIII століття. У той час в село переселилися жителі сусідніх сіл. Ці землі у минулому були власністю угорських і німецьких дворян, тому прізвища деяких селян у Богдані незвичні для слуху українців.

Згідно з збережених записів, поселення перетворилося на село у XVIII столітті через об'єднання сусідніх ферм. А з 1770 по 1777 рік відбулось основне формування села. Сюди переселились мешканці міста Рахів та з інших сіл. Назва була вперше згадана в працях 1803 року. У цей час тут оселилися німецька та угорська діаспори, які працювали в лісовому господарстві та деревообробці.

У XIX ст. належало до Тисодолинянського повіту (округу) Мармароського комітату. Наприкінці XIX — на початку XX ст. поселення вважали «великим селом» (статус, близький до містечкового) і мало власну печатку з гербом: у полі печатки — три смереки. До 1992 р. — селище міського типу.

23 вересня 1939 року найцінніше обладнання з обсерваторії на горі Попіван за протоколом передано головному нотаріусу поселенню Тисабогдани Сзані Калманнак (в тому числі 5 лінз великих розмірів з вагою 50-60 кг; дві лінзи невеликих розмірів; два мікрометри та два годинники).[1]

Основним заняттям жителів було тваринництво, займалося також землеробством.

8 березня 1949 року в Богдані було організовано колгосп «8-ме Березня». Головою колгоспу була призначена Богуняк Марія Юріївна. Це було зроблено на доказ того, що нібито жінка при радянській владі має рівні права з чоловіком.

Важливе місце в господарстві колгоспу займало тваринництво. Основними видами продуктивної худоби були: велика рогата худоба (1112 голів) і вівці (4500 голів). Крім тваринництва колгосп вирощував такі сільськогосподарські культури: картопля, кукурудза, кормовий буряк.

За твердженням радянських «істориків», до запровадження радянської влади в селі більшість населення було неписьменне. З перших днів «визволення», під керівництвом партійної організації, почалася велика робота для ліквідації неписьменності серед дорослого населення. В селі була відкрита бібліотека, з перших днів її створення бібліотекарем була призначена Колачук Ніна Кузьмівна, яка попрацювала на цій посаді 27 років. До 50-річчя жовтневого заколоту в Росії бібліотеці було присвоєно звання «Бібліотека відмінної роботи».

На той час жителі с. Богдан мали клуби і бібліотеки, у яких можна було почитати літературу на різні теми.

Храми

[ред. | ред. код]

Згідно з відомостями, у 1799 р. Григорій Козурак збудував у Богдані маленьку дерев'яну церкву, таку ж, як у Лугах чотири роки до того, але богданська стала парохіяльною. У візитації 1801 р. цю церкву згадано як збудовану 1800 р. зусиллями громади та при державному фінансуванні. Нинішню муровану церкву споруджено стараннями отця Івана Барни. У 1864 році розпочалось будівництво, того ж року на свято Різдва Пресвятої Богородиці відбулось освячення його фундаменту. Спорудження святині завершилось 1867 року, а консекрували її, ймовірно, 1869 року. Кошти на прикрашення храму дали о. Іван Барна та селянин Яків Молдавчук. Над входом вказано дату спорудження — 1867 р. (згадують також 1864 р.) та дату останнього ремонту — 1975 р. Церкву оновлювали 1915 p., після чого споруду посвятив єпископ Ю. Фірцак. Після Другої світової війни храм передали Російській православній церкві. Православні віряни після 1968 року дозволили односельцям-угорцям відправляти Літургію в латинському обряді біля бічного вівтаря Божої Матері Лурдської: «Православна громада, володіючи на правах власності спорудою — храмом Різдва Пресвятої Богородиці, надає дозвіл римо-католицькій громаді вільно відправляти всі церковні треби у храмі, а також використовувати дзвони за потребою». Турню перекрито бляхою в 1953 р. Малювання в церкві виконав І. Андрішко в 1979 р. З 1989 року Святі Меси стали регулярними.

Цікава культова пам’ятка – восьмигранна дерев’яна дзвіниця-каплиця кінця XIX ст., що стояла між Богданом і Квасним, розібрано в середині 1950-х років. Дзвіниця мала високий зрубний повакований та побілений нижній ярус, вкритий ґонтовим дашком, та низенький каркасний верхній ярус.

У 1927 року у селі виділили земельну ділянку під римсько-католицький цвинтар, а у 1929 році на його території було зведено каплицю-дзвіницю. У роки угорської влади (1939—1944 рр.) на теренах Богдана планувалось спорудити римсько-католицький храм, але війна не дозволила здійснити задумане.

Присілки

[ред. | ред. код]

Кути (теперешні присілки) були об'єднані з селом Богдан 15 квітня 1967 року рішенням облвиконкому Закарпатської області №155.

Чокай-Кінора

Перша згадка у ХІХ столітті

Вовчий

Перша згадка у 1796-9 роках як Vocse. Інші згадки: 1808 — Volczi, Wolcy, 1828 —Vótsi, Wówči, 1838 — Vócsi, 1851 — Vocsi, 1892 — Vocsi, 1898 — Vocsi, 1907 — Farkasvölgy, 1913 — Farkasvölgy, 1944 — Farkasvölgy, Вовчій, 1968 — Вовчий.

Квасний

Перша згадка у 1796-9 як Kvaszné. Інші згадки: 1808 — Kvászni, Kwásny, 1838 — Kvaszni, 1864 — Kvászi, 1892 — Kvaszni, 1898 — Kvaszni, 1907 — Borvízvölgy, 1913 — Borvízvölgy, 1925 — Kvasny, 1944 — Borvízvölgy, Квасный, 1968 — Квасний.

Магас

Перша згадка у 1796-9 роках.

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3277 осіб.[2]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,03 %
угорська 2,29 %
російська 0,48 %
німецька 0,12 %
білоруська 0,03 %
молдовська 0,03 %

Туристичні місця

[ред. | ред. код]
Старовинне єврейське кладовище
  • Храм Різдва Пресвятої Богородиці
  • Старе єврейське кладовище.
  • Гірськолижний комплекс. Гірськолижний спуск розміщений на горі Борщевиця.

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Марфіч Михайло Васильович (1972—2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув у боях за Іловайськ.
  • Лайош Вагнер — ботанік, перший описувач флори і фауни Мараморошщини, народився тут 10 лютого 1815 року, похований у Хусті.
  • Баранюк Ярослав Юрійович — Герой України, відзначився у ході російсько-української війни.[4]

Панорама

[ред. | ред. код]
Річка Біла Тиса в селі Богдан

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Астрограф обсерваторії на Попівані привезли з Великої Британії в 33-х скринях. ФОТО
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. bbodnar813 (25 грудня 2022). На війні загинув вчитель із Закарпаття (ФОТО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 25 грудня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]