Британська Кенія

англ. Colony and Protectorate of Kenya Колонія і протекторат Кенія
Колонія (Британська імперія)
1920 – 1963
Прапор Британської Колонії Кенія
Гімн "God save the King/Queen"
Кенії: історичні кордони на карті Мапа 1952
Столиця	Найробі
Мови	англійська
Форма правління	Колоніальна адміністрація
Монарх
- 1920–1936	Георг V
- 1936	Едуард VIII
- 1936–1952	Георг VI
- 1952–1963	Єлизавета II
Комісар або губернатор
- 1920–1922 (first)	Maj-Gen Sir Edward Northey
- 1937–1939	Головний маршал повітряних сил Sir Robert Brooke-Popham
- 1963 (last)	Malcolm John MacDonald
Історичний період	XX століття
- Засновано	23 липня 1920
- Незалежність під назвою Кенія	12 грудня
Валюта	Східноафриканський шилінг
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Британська Кенія

Британська Кенія (англ. Colony and Protectorate of Kenya, Колонія і протекторат Кенія) — складова Британської імперії на території сучасної Кенії.

Утворена через перетворення Британської Східної Африки на Британську коронну колонію в 1920 році. Технічно, "Колонія Кенії", стосувалася тільки внутрішніх теренів. Десятимильна прибережна смуга, нібито була орендована у султанату Занзібар, була Протекторатом Кенія, і офіційно увійшла до складу колонії Кенія в тільки жовтні 1963 року. Проте, обидві адміністративні одиниці управлялися з Момбаси.

У колонії відбувалась сегрегація населення, де Біле нагір'я віддавались під поселення європейців. Населення в 1921 році оцінювалось в 2,376,000 осіб, з яких 9,651 були європейцями, 22,822 індіанцями, і 10,102 арабами.

Історія

На Берлінській конференції, 1885 було досягнута угода про те, що Британська сфера впливу в Східній Африці буде простягатися від річки Джуба до Німецької Східної Африки. Формально ця територія належала султанату Занзібар, і Велика Британія в 1888 році отримала прибережну смугу в оренду від султана, а для її розвитку була створена Імперська Британська Східно-Африканська компанія. Але в 1894 році компанія збанкрутувала, і британський уряд оголосив територію протекторатом з адміністрацією в Момбасі, а управляти територією став Форин-офіс.

У міжвоєнний період почалося зростання самосвідомості африканців. Адвокат Гаррі Туку створив в 1921 році Східноафриканську асоціацію, яка почала відстоювати права африканців. У 1922 році Туку був заарештований і висланий в Сомалі, але в 1931 році був звільнений і очолив Центральну асоціацію народу кікуйю.

У роки Другої світової війни Кенія стала однією з британських баз в ході Східноафриканської кампанії. Війна принесла в колонію гроші, а 98.000 осіб пішли в армію. Результатом стало подальше зростання самосвідомості африканців. У 1942 році був утворений «Кенійський африканський навчальний союз», в 1947 році перетворений на партію Кенійський Африканський Союз, яка боролося за незалежність Кенії. У 1952 році партія була заборонена, але в країні почалося повстання мау-мау. Конституція 1958 року збільшила представництво африканців в Законодавчій асамблеї, але африканські політичні лідери вимагали проведення в життя принципу «одна людина — один голос». У 1962 році була прийнята нова Конституція, і 12 грудня 1963 колонія була перетворена на королівство Співдружності.

Колонія отримала незалежність наприкінці 1963 року. Після здобуття незалежності, колишня колонія стала відома як Кенія.

Ресурси Інтернету

• The British Empire – Kenya [Архівовано 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.]