Перейти до вмісту

Бродська синагога

Координати: 46°28′47″ пн. ш. 30°44′31″ сх. д. / 46.479780555556° пн. ш. 30.742002777778° сх. д. / 46.479780555556; 30.742002777778
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нова (бродська) синагога
Будівля Нової синагоги та огорожа
Будівля Нової синагоги та огорожа
Будівля Нової синагоги та огорожа
46°28′47″ пн. ш. 30°44′31″ сх. д. / 46.479780555556° пн. ш. 30.742002777778° сх. д. / 46.479780555556; 30.742002777778
КраїнаУкраїна Україна
МістоОдеса
АдресаПушкінська вул., 20 (ріг вулиць Італійської, 20 та Святослава Караванського, 18)
КонфесіяРеформістський юдаїзм
Типбудівля
Стильготично-флорентійський
Автор проєктуІ. М. Коллович
ЗасновникЄврейська молитовна школа № 1 у Одесі
Дата заснування1863
Початок будівництва1863
Статус Пам'ятка культурної спадщини України
Станнедіюча
АдресаВулиця Італійська

Нова (бродська) синагога. Карта розташування: Україна
Нова (бродська) синагога
Нова (бродська) синагога
Нова (бродська) синагога (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Бродська синагога — недіюча синагога міста Одеси, що знаходилася за адресою вул. Святослава Караванського, 18, на розі із вул. Італійською, 20. Мала офіційну назву Нова синагога. За радянських часів у будівлі синагоги був розміщений державний архів, який діє там і сьогодні. Збудована євреями-реформістами та була першим реформістським храмом на території Російської імперії.

Історія

[ред. | ред. код]

Починаючи із 1820-х Одесу активно почали заселяти єврейські поселенці з Австрії та Німеччини, більшість із яких походила з міста Броди (тепер Львівська область), за що їх зазвичай називали «бродськими» євреями.

Земля на розі вулиць Італійської та Поштової (тепер Святослава Караванського) тоді належала греку Ксенису, який збудував тут невелику будівлю, яку здавав у оренду єврейській громаді. Кантором був рабин Нісан Блюменталь, який також походив з міста Броди. 20 червня (2 липня) 1863 члени правління Єврейської молитовної школи № 1 у Одесі Михайло Шапіро і Яків Герман подали у Будівельний комітет на затвердження проєкт єврейського холодного молитовного будинку всередині подвір'я, що належало Молитовному товариству. Зведення передбачалось коштами замовника. Проєкт було затверджено 24 червня (6 липня) 1863 Новоросійськім і бессарабським генерал-губернатором, вже на початку липня на тротуарі перед ділянкою було складено велику кількість каменю різного розміру[1]. Зведена синагога була виконана у готично-флорентійському стилі за проєктом архітектора Йосипа Миколайовича Коловича[2], і отримала назву Нова синагога. Будівля зводилася на кошти єврейської громади Одеси. Як будівельний матеріал використовувався місцевий камінь вапняк. Це була перша хоральна синагога та перший реформістський храм на півдні тодішньої Російської імперії. За деякими даними тут був навіть орган, про що свідчить навіть структура будівлі. За деякими даними орган був вивезений румунами під час Другої Світової війни.

З 1925 синагога закрита, а в будівлі розташований державний обласний архів.

У серпні 1985 Одеська обласна рада винесла рішення № 480 «Про затвердження додаткового переліку пам'ятників архітектури місцевого значення», де під № 146 було записано і Бродську синагогу.

У червні 2006 виданий наказ Міністерства культури і туризму України № 728/16-08, яким внесено будівлю синагоги до Державного реєстру пам'яток України.

У 2011 Одеська Обласна рада запланувала передати будівлю єврейській реформістській громаді, однак, через брак коштів передача не відбулася. Наразі будівля знаходиться у незадовільному стані.

Перелік відомих людей, що відвідували синагогу

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ДАОО, ф. 59, оп. 2, д. 1863, С. 175—179
  2. Одесса 1794—1894. Издание Городского Общественного Управления. — Одесса: типография А. Шульце, 1895, С. 402

Джерела

[ред. | ред. код]