Будзе Микола Іванович
| Будзе (Будзів) Микола Іванович | |
|---|---|
 Хорунжий | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 6 грудня 1900 Слов’янськ, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
| Смерть | невідомо |
| Громадянство | .svg){kind=small} УНР |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1918–1922 |
| Приналежність | УНР |
| Вид ЗС |  Армія УНР |
| Формування | 1-й Запорізький піший полк імені Петра Дорошенка |
| Війни / битви | Радянсько-українська війна (1917—1921) |
Будзе (Будзів) Микола Іванович (6 грудня 1900, м. Слов'янськ — після 21 вересня 1925[1]) — хорунжий Армії УНР.
Дитинство минуло у Слов'янську. У 1918 р. закінчив 6 класів реальної школи.
22 квітня 1918 р., після звільнення Слов'янська Армією УНР, добровольцем вступив до Дорошенківського полку.
У серпні 1918 р., за власною ініціативою, перейшов до Кінно-гірської гарматної батареї полковника Алмазова.
У грудні 1918 р., як хворий на тиф, потрапив до табору військовополонених у Ланцуті, Польща.
При формуванні з військовополонених українців 6-ї Стрілецької дивізії (в лютому 1920 р.) — добровольцем зголосився на службу до 6-ї гарматної бригади 16-го легко-гарматного куреня 6-ї Стрілецької дивізії. Пройшов всю військову кампанію 1920 р. аж до інтернування українського війська на території Польщі.
З 1923 р. працював у Помор'ї, обіймав посаду польового на фільварку Мгово.
Хотів навчатися на Агрономічно-Лісовому відділі Подєбрадської академії. Але 21 вересня 1925 р. йому відмовлено у вступі через брак освіти[1]. Подальша доля невідома.
- ↑ а б Коваль Р., Моренець В. «„Подєбрадський полк“ Армії УНР». — Т. 1. — Київ: Історичний клуб «Холодний Яр», «Український пріоритет» (2016). — С. 84.
- Коваль Р., Моренець В. «„Подєбрадський полк“ Армії УНР». — Т. 1. — Київ: Історичний клуб «Холодний Яр», «Український пріоритет» (2016). — С. 84.
- Українці Донеччини у боротьбі за незалежність УНР // УІНП
- Студенти Слов'янського коледжу НАУ дізналися про земляків — учасників Українських Визвольних Змагань 1917—1921 рр.