Бутирін Антон Володимирович
| Бутирін Антон Володимирович | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 1 січня 1978 Кременчук | |
| Смерть | 28 серпня 2014 (36 років) Новозар'ївка | |
| Поховання | Кременчук | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Анто́н Володи́мирович Бути́рін (1 січня 1978, Кременчук, Полтавська область — 28 серпня 2014, Новозар'ївка, Донецька область) — український військовик, сержант, старший навідник 92-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.
Народився 1 січня 1978 року в місті Кременчук. Антона виховувала бабуся. 1993 року закінчив Кременчуцьку школу № 9. Проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. Родину створити не встиг.
2 серпня 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив старшим навідником 9-ї роти 92-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0501, село Клугино-Башкирівка Чугуївської міської ради Харківської області).
28 серпня 2014 року ротно-тактична група 92-ї окремої механізованої бригади, у складі якої діяв сержант Бутирін та ще один кременчужанин — Андрій Деребченко, рухалась у район селища міського типу Старобешеве Донецької області з метою деблокувати українські підрозділи, що опинились у так званому «Іловайському котлі». На дорозі поміж селами Новозар'ївка та Войкове Старобешівського району Донецької області група потрапила під масований обстріл з ракетних систем залпового вогню «Град», мінометів і танків. Внаслідок обстрілу сержант Бутирін загинув. З того часу вважався зниклим безвісти.
Тоді ж загинули Ігор Романцов, Сергій Бризгайло, Юрій Безщотний, Василь Лепетюха, Сергій Чорний, Олександр Карпенко, Руслан Батраченко, Андрій Деребченко.[1]
Був похований як невідомий учасник АТО на Кушугумському кладовищі у м. Запоріжжі.
16 вересня 2014 року його тіло було ексгумовано[2] й привезено до Запоріжжя пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»).
У червні 2016 році ДНК-експертиза останків похованих невідомих солдатів показала, що серед них є останки Антона Бутиріна.
31 серпня 2016 року Антон Бутирін перепохований в Кременчуці на Свіштовському кладовищі на алеї Героїв АТО.[3][4]
Без Антона лишилася сестра Юлія Ручкіна.
- Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5]
- відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (2017; посмертно)[6]
- груднем 2016 року у Кременчуцькій школі № 9 відкрито меморіальну таблицю випускнику Антону Бутиріну.[7][8]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 18
- Вшановується 28 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[9]
- Іловайський Хрест (посмертно)
- ↑ Бутирін Антон Володимирович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ На Запоріжжі ідентифікували трьох загиблих у російсько-українській війні бійців.
- ↑ В Кременчуге похоронили останки 36-летнего сержанта Антона Бутырина, погибшего под Иловайском (фото). fakty.ua (укр.). Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Прощання з Антоном Бутиріним
- ↑ Указ Президента України від 25 листопада року № 522/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У Кременчуці посмертно нагородили кременчужан-учасників АТО
- ↑ Сьогодні відкрито меморіальну дошку загиблому АТОвцю Антону Бутиріну. ФОТО+ВІДЕО. Программа плюс (рос.). Архів оригіналу за 22 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 28.11.2016 № 1147 «Про увічнення пам'яті Бутиріна А. В. в м. Кременчуці»
- ↑ У Міноборони вшанували пам'ять загиблих захисників України
- Український Меморіал
- Антон Бутирін. Роковини боїв за Іловайськ…Пам‘ятаймо…! Дай Нам Боже Перемоги і Миру!
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Сержанти (Україна)
- Народились 1 січня
- Народились 1978
- Померли 28 серпня
- Померли 2014
- Поховані в Кременчуці
- Військовики 92-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Кременчука
- Померли в Старобешівському районі