Велика літера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Велика літера (заголовна буква) — термін у галузі поліграфічного оформлення і виконання видань та орфографії. Визначає розмір і форму літери.

У кириличній абетці великими літерами є А, Б, В, і так далі, малими а, б, в і так далі.

У деяких мовах, наприклад, грузинській та арабській, немає розрізнення букв на великі та малі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення. ДСТУ 3018–95
  • Огар Емілія. Українсько-російський та російсько-український словник-довідник з видавничої справи. — Львів: Палітра друку, 2002. — 224 с.
  • Соколовская М. Ф. Справочник линотиписта. — Москва: Книга, 1974. — 216 с. (рос.)
  • Волкова Л. А. Основы наборных процессов. — Москва: Книга, 1986. — 416 с. (рос.)