Владислав Врублевський
Владислав Врублевський пол. Władysław Wróblewski | |||
| |||
---|---|---|---|
4 листопада 1918 — 17 листопада 1918 | |||
Попередник: | Юзеф Свежинський | ||
Спадкоємець: | Іґнаци Дашинський як прем'єр-міністр Польської Республіки | ||
| |||
27 лютого 1918 — 4 квітня 1918 | |||
Попередник: | Войцех Ростворовськи | ||
Спадкоємець: | Радзивіл Януш Францишек | ||
| |||
4 листопада 1918 — 15 листопада 1918 | |||
Попередник: | Станіслав Грабінськи | ||
Спадкоємець: | Тітус Філіпович | ||
| |||
1929 — 1936 | |||
Народження: |
21 березня 1875 Краків | ||
Смерть: |
19 серпня 1951 (76 років) Лодзь | ||
Країна: |
Австро-Угорщина Польща | ||
Релігія: | католицька церква | ||
Освіта: | Ягеллонський університет | ||
Рід: | род Врублевскихd | ||
Батько: | Wincenty Mikołaj Wróblewskid | ||
Мати: | Waleria Wróblewskad | ||
Нагороди: | |||
Владислав Врублевський (пол. Władysław Wróblewski, 21 березня 1875, Краків — 19 серпня 1951, Лодзь) — польський юрист, директор Департаменту політичних відносин, міністр закордонних справ та прем'єр-міністр Королівства Польща (листопад 1918).
Владислав Врублевський був доцентом управління та адміністративного права Ягеллонського університету. 19 січня 1918 Врублевський очолив апарат управління прем'єр-міністра Королівства Польща[1]. 4 листопада 1918 року через політичну кризу та нестабільну ситуацію призначений на посаду прем'єр-міністра Королівства Польща та міністра зовнішніх справ[2]. У часи уряду Єнджея Морачевського очолював апарат Кабінету міністрів у ранзі держсекретаря. У 1923—1925 роки він був послом Республіки Польща у Лондоні та Вашингтоні[3]. У 1929—1936 роки — президент Банку Польщі. Був причетний, як юрист до розробки Конституції Республіки Польща, наполягаючи на копіюванні норм французького основного закону.
У період 1929—1936 років Владислав Врублевський очолював Польський Банк при правлінні прем'єр-міністра Владислава Грабського. Це був один з найтяжчих періодів реформування країни та створення грошово-кретидної та фіскальної системи країни. Врублевський був тим, хто проводив неоднаразову емісію грошових знаків[4]. Підписані Владиславом Врублевським грошові знаки є одними з найпопулярніших серед колекціонерів сьогодення.
У часи знаходження при владі як прем'єр-міністр Королівства Польща та міністр закордонних справ вів перемовини з українським урядом П. П. Скоропадського. Був одним з 22 очільників держав з ким Гетьманат Скоропадського встановив законом від 6 листопада 1918 року дипломатичні відносини. Крім того, окремо як міністр, узгоджував питання відкриття консульських установ[5].
- ↑ Протокол 15 Рада міністрів засіданні Королівства Польського 19 січня 1918, Президія Ради Міністрів, інтернет бібліотеки Польщі.
- ↑ Нагороджені орденом Відродження. Перша глава триріччя 1921—1924. Варшава: Президія Ради Міністрів, 1926.
- ↑ Указ Президента Республіки від 2 травня 1923 (МП № 100).
- ↑ Грошові знаки Польщі. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 4 травня 2015.
- ↑ Україна за гетьманства П.Скоропадського (квітень — грудень 1918 р.). Архів оригіналу за 6 лютого 2014. Процитовано 4 травня 2015.
- Протокол 15 Рада міністрів засіданні Королівства Польського 19 січня 1918, Президія Ради Міністрів, інтернет бібліотеки Польщі.
- Указ Президента Республіки від 2 травня 1923 (МП № 100).
- Нагороджені орденом Відродження. Перша глава триріччя 1921—1924. Варшава: Президія Ради Міністрів, 1926.
- Грошові знаки Польщі [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Україна за гетьманства П.Скоропадського (квітень — грудень 1918 р.). [Архівовано 6 лютого 2014 у Wayback Machine.]