Водська п'ятина
Водська п'ятина (рос. Во́дская пяти́на, Вотская пятина, Вотьская пятина, Вотская земля, фін. Vatjan viidennes, естон. Vadja viiendik, нім. Wattlande[1]) — північно-західна п'ятина Новгородської землі до XVIII століття. Територія розташована між річками Волхов і Луга[2]. Назва походить від фіно-угорського народу водь, який мешкав на цих територіях[3].
1478 року Новгородська республіка була завойована Московським князівством за Івана ΙΙΙ. У 1491 чи 1492 роках великокняжі писарі розпочали опис Новгородських земель.
Водська п'ятина була описана Дмитром Васильовичем Китаєвим і Микитою Губою Семеновим сином Моклокова в 1499—1500 роках під назвою «Писцеві (переписні) книги Дмитра Китаєва 7008 рік».
З XVI століття поділялась на Карельську і Прилузьку частини. Межа між п'ятинами проходила повз річки, тому погост ділився на дві п'ятини.
Як адміністративно-територіальна одиниця Водська п'ятина існувала до другої половини XVIII ст.
Через Водську п'ятину проходив Івангородський шлях — дорога, побудована Іваном III, яка сполучала Великий Новгород з Івангородом і Ямом — північно-західні фортеці Московського князівства.
1565 року князь Іван Грозний поділив землі на опричнину і земщину і Водська п'ятина увійшла до складу Московщини[4][5].
У 1617 році за угодою Столбовського миру значна частина території відійшла до Швеції (Інгерманландія).
1702 року землі були відвойовані у шведів Петром I.
1708 року під час губернської реформи царя Петра I (1708—1710) Водська п'ятина була приєднана до складу Інгерманландської губернії — першої губернії, затвердженої Петром I на території Росії.
До складу Водської п'ятини входило 6 повітів.
- Новгородський повіт;
- Капорський повіт;
- Ямський повіт;
- Ладозький повіт;
- Орехівський повіт;
- Карельський повіт.
Кожен повіт поділявся на погости і стани.
- Переписна книга Водської п'ятини Дмитра Китаєва 7008 року
- Іжорська земля
- Інгерманландія
- ↑ Селин А. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ Гадзяцкий С.
- ↑ О пятинах и погостах новгородских [Архівовано 17 грудня 2013 у Wayback Machine.], 58
- ↑ Сторожев В. Н. Земщина // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Земщина [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Неволин К. А. О пятинах и погостах новгородских в XVI веке, с приложением карты. Санкт-петербург: Тип. императорской Академии Наук,1853 [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Рябинин Е. А. Водская земля Великого Новгорода. СПб., 2001.
- Гневушев А. М. Отрывок из писцовой книги Вотской пятины, второй половины 1504—1505 гг., содержащий в себе опись дворцовых земель этой пятины. Киев, 1908.