Волошинов Олег Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Волошинов.
Волошинов Олег Васильович
Народження31 липня 1936(1936-07-31)
Миколаїв, Українська СРР, СРСР
Смерть2020
 Одеса, Україна
Країна СРСР
 Україна
НавчанняОдеське художнє училище (1956) і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1965)
Діяльністьхудожник
ВчительПавлюк Микола Артемович, Рейхет Віктор Йосиповичd, Угаров Борис Сергійовичd, Мильніков Андрій Андрійович і Орєшников Віктор Михайловичd
Відомі учніДем'янишина Лариса Семенівна
ПрацівникОдеське художнє училище і Одеський державний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського
ЧленСпілка радянських художників України
Нагороди
заслужений художник України

Олег Васильович Воло́шинов (31 липня 1936, Миколаїв — 2020, Одеса) — український живописець; член групи одеського нонконформістського руху з кінця 1960-х[1], Спілки радянських художників України з 1970 року[2] та одеської творчої групи «Човен» з 1992 року[3]. Заслужений художник України з 2013 року[4].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 31 липня 1936 року в місті Миколаєві (нині Україна) у сім'ї художника[3]. 1959 року закінчив Одеське художнє училище, де навчався в Миколи Павлюка[1]. Протягом 1959—1965 років продовжив здобувати мистецьку освіту в Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна, де його педагогами були Віктор Рейхет, Борис Угаров, Віктор Орєшников[3], Андрій Мильніков.

Протягом 1966—1970 років викладав в Одеському художньому училищі; у 1970—1975 роках — в Одеському педагогічному інституті. Мешкав в Одесі в будинку на вулиці Героїв прикордонників, № 3, квартира № 32[2] та у будинку на вулиці Канатній, № 34, квартира № 4[5]. Помер в Одесі у 2020 році[6].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкового живопису. Серед робіт:

  • «Оголена» (1960);
  • «Олімпієць» (1967);
  • «Біле місто» (1970);
  • «День флоту» (1970);
  • «Море» (1975);
  • «Натюрморт із глечиком» (1976);
  • «Зустріч вітрильника „Товариш“» (1976);
  • «Самбо» (1978);
  • «Польові квіти» (1979);
  • «Яхти у морі» (1979);
  • «Білі хмари» (1989);
  • «Жокей» (1989);
  • «Вітрила» (1991);
  • «Будинок рибалки» (1991);
  • «Лагуна» (1992);
  • «Маяк» (1998);
  • «Червоний натюрморт» (2000);
  • «Одеське узбережжя» (2001);
  • «Композиція з фігурами» (2002);
  • «Натюрморт у просторі» (2003).

Брав участь у республіканських, всесоюзних художніх виставках з 1967 року. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1980 році, Києві у 1983 році.

Роботи художника зберігаються в Одеському, Івано-Франківському, Хмельницькому художніх музеях, Одеському літературному музеї, Музеї сучасного мистецтва Одеси, Музеї сучасного образотворчого мистецтва України та Музеї Києво-Могилянської академії у Києві, а також у багатьох приватних зібраннях в Україні та за кордоном[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Олег Волошинов / Арт-галерея NT.
  2. ↑ а б Волошинов Олег Васильович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 554.
  3. ↑ а б в Волошинов Олег Васильевич / Окна соцреализма. (рос.)
  4. ↑ Указ Президента України від 11 жовтня 2013 року № 551/2013 «Про відзначення державними нагородами України діячів образотворчого мистецтва»
  5. ↑ Волошинов Олег Васильович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 27.
  6. ↑ Олег Волошинов / Артсвіт.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Волошинов_Олег_Васильович&oldid=41927273