Ворона гайнанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ворона гайнанська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Воронові (Corvidae)
Рід: Крук (Corvus)
Вид: Ворона гайнанська
Corvus torquatus
(Lesson, 1831)

Посилання
Вікісховище: Corvus torquatus
Віківиди: Corvus torquatus
EOL: 916255
ITIS: 559515

Ворона гайнанська[1] (Corvus torquatus) — вид горобцеподібних птахів роду Крук (Corvus) родини Воронові (Corvidae).

Приблизно такого ж розміру або трохи більше (52-55 см в довжину), як Corvus corone, з пропорційно трохи більшими крилами, хвостом і дзьобом. Красивий птах, що має глянсово-чорне оперенням окрім задньої частини шиї і верхньої частини спини (мантії), і широкі смуги навколо нижньої частини грудей, що є білими. Дзьоб, ноги і ступні чорні.

Біологія

[ред. | ред. код]

Їжу знаходить головним чином на землі: комахи, молюски та інші безхребетні (навіть у мілкій воді), зерно, особливо рис, і також шукає серед сміття підхожі харчі, залишені людьми. Здається, збирає менше падла, ніж інші види, але, якщо виникне можливість, також братиме яйця і пташенят.

Гніздо зазвичай будує на дереві, оштукатурене глиною; відкладає, як правило, 3-4 яйця.

Поширення та умови існування

[ред. | ред. код]

Країни проживання: Китай, Гонконг, В'єтнам. Живе у відкритих районах з рідкісними деревами, особливо поблизу води і найбільш часто близько до узбережжя. Зустрічається в ряді ключових орнітологічних територій і ночує в глибокій затоці (Гонконг), перебуває під постійним контролем з боку персоналу WWF.

Вид, як правило, уникає великих і малих міст, віддає перевагу сільській місцевості.

Загрози та охорона

[ред. | ред. код]

Ймовірно, чисельність знижується в результаті інтенсифікації сільського господарства, зокрема надмірного використання пестицидів і збільшення гризунів, які вбивають більшість потенційного видобутку безхребетних і хребетних. Пряме переслідування людьми, включаючи відстріл, швидше за все, посилили спад.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]