Вписана сфера
В геометрії вписана сфера опуклого багатогранника — це сфера, яка міститься в межах багатогранника і дотична до кожної з граней багатогранника.[1]
Багатогранник називають описаним навколо сфери, якщо всі його грані дотикаються до цієї сфери.[2] [3]
Якщо багатогранник описано навколо сфери, то цей багатогранник описано також навколо кулі, обмеженої цією сферою.
Центр сфери, вписаної в багатогранник, рівновіддалений від всіх площин, що містять його грані. Відстань від центру вписаної в багатогранник кулі до його граней дорівнює радіусу цієї кулі.
Якщо в багатогранник вписано сферу, то центр сфери є точкою перетину бісекторних площин усіх двогранних кутів цього багатогранника.[2] |
Справедливе також і обернене твердження:
Сферу можна вписати в багатогранник, якщо всі його бісекторні площини перетинаються в одній точці. |
У двовимірному випадку вписана сфера являє собою вписане коло.
Вписана сфера є найбільшою сферою, яка міститься повністю всередині багатогранника, і двоїста до описаної сфери його двоїстого багатогранника.
Якщо в багатогранник можна вписати сферу, тоді його об'єм можна визначити за формулою:[4]
де: r — радіус вписаної сфери;
— площа повної поверхні багатогранника.
Сферу можна вписати у всі правильні багатогранники Платона, всі напівправильні багатогранники Каталана (двоїсті до багатогранників Архімеда), правильні зірчасті багатогранники Кеплера-Пуансо, та двоїсті до однорідних багатогранників, зокрема також у всі біпіраміди та трапецоедри, що є двоїстими до правильних призм та антипризм. Існує 4 правильногранних багатогранників Джонсона, в які можна вписати сферу (J1, J2, J12, J13)
Усі правильні багатогранники мають уписані сфери, але грані більшості неправильних багатогранників не дотикаються до спільної сфери, хоча для таких фігур все-таки можна визначити найбільшу сферу, що міститься в них. Для таких випадків наведене поняття вписаної сфери непридатне, і можна знайти різні його інтерпретації:
- Сфера, дотична до всіх граней (якщо така існує).
- Сфера, дотична до всіх площин граней (якщо така існує).
- Сфера, дотична до заданого набору граней (якщо така існує).
- Найбільша сфера, яка може поміститися всередині багатогранника.
Часто ці сфери збігаються, що призводить до плутанини щодо того, які саме властивості визначають вписану сферу для багатогранників там, де вони не збігаються.
Наприклад, звичайний малий зірчастий додекаедр має сферу, дотичну до всіх граней, тоді як всередині його ще можна розмістити більшу сферу. Яка з них уписана сфера? Відомі вчені, такі як Коксетер або Кенді і Роллетт, досить чітко формулюють, що вписана сфера дотикається до граней. Вони також погоджуються з тим, що архімедові багатогранники (які мають правильні грані та еквівалентні вершини) не мають уписаних сфер, тоді як дуальні архімедовим тіла Каталана мають. Але багато авторів не враховують подібних відмінностей і користуються іншими визначеннями вписаної сфери для своїх багатогранників.
Куля називається вписаною в призму, якщо всі грані призми дотикаються до цієї кулі.[5]
В пряму призму можна вписати сферу, якщо в її основу можна вписати коло, і висота призми дорівнює діаметру цього кола.[2][3]
Зокрема сферу можна вписати в будь-яку правильну призму, висота якої дорівнює діаметру кола, вписаного в основу призми.
Центр сфери є серединою висоти призми, що сполучає центри кіл вписаних в основи призми.[2]
Справедливе також і обернене твердження: якщо в пряму призму можна вписати сферу, то в її основу можна вписати коло з радіусом, який дорівнює радіусу сфери, а висота призми дорівнює діаметру сфери.
Сферу можна вписати і в деякі похилі призми. Наприклад, деякі ромбоедри.
Якщо у похилу призму вписано кулю, то радіус кулі дорівнює радіусу кола, вписаного в перпендикулярний переріз призми, а діаметр кулі дорівнює висоті призми.[5] [4]
Радіус сфери, вписаної в правильну n-кутну призму з довжиною сторони основи a і висотою h:
;
В піраміду можна вписати сферу, якщо всі двогранні кути при ребрах її основи рівні.[2] [3]
Зокрема, у будь-яку правильну піраміду, а також у будь-який тетраедр[2] можна вписати сферу.
Центр кулі, вписаної в піраміду, у якої основою висоти є центр вписаного в основу кола, лежить на висоті піраміди в точці перетину висоти з бісектрисою лінійного кута двогранного кута при основі піраміди; площина лінійного кута проходить через висоту піраміди. Точка дотику кулі до основи піраміди збігається з центром вписаного в основу кола. Точки дотику до бічних граней лежать на висотах цих граней.[5]
Центр кулі, вписаної в правильну піраміду збігається з центром кола, вписаного в трикутний перетин піраміди площиною, що проходить через апотему піраміди і центр її основи. Висота цього трикутника є висотою піраміди. Радіус кулі дорівнює радіусу цього кола.[2]
Радіус сфери, вписаної в правильну -кутну піраміду з довжиною сторони основи і висотою :
Зокрема:
- Радіус сфери, вписаної в правильну трикутну піраміду з довжиною сторони основи і висотою :
- Радіус сфери, вписаної в правильну чотирикутну піраміду з довжиною сторони основи і висотою :[3]
Куля називається вписаною в циліндр, якщо кожна основа і кожна твірна циліндра дотикаються до кулі.[2] При цьому циліндр називають описаним навколо кулі.
Вписати кулю в циліндр можна тоді і тільки тоді, коли він є рівностороннім.
Центр вписаної сфери є серединою відрізка, що сполучає центри основ циліндра. Радіус сфери дорівнює радіусу основи циліндра.
Радіус сфери, вписаної в прямий круговий циліндр з радіусом кола основи R і висотою h:
Куля називається вписаною в конус, якщо його основа і всі твірні конуса дотикаються до цієї кулі.[2] При цьому конус називається описаним навколо кулі.
У будь-який конус можна вписати кулю.
Вписана в конус куля торкається до йоно основи в її центрі, а бічної поверхні конуса по колу, що лежить в площині, паралельній до основи конуса.[4]
Центр кулі збігається з центром круга, вписаного в осьовий переріз конуса, а отже, знаходиться на перетині бісектрис цього перерізу. Радіус кулі дорівнює радіусу цього круга.
Радіус сфери, вписаної в прямий круговий конус з радіусом кола основи R і висотою h:[4]
- ↑ James, R. C. (1992), The Mathematics Dictionary, Springer, с. 62, ISBN 9780412990410
- ↑ а б в г д е ж и к Істер, O.С.; Єргіна, O. (2019), Геометрія (профіл. рівень), підруч.для 11-го класу, Київ: Генеза, с. 288, ISBN 978-966-11-0974-1
- ↑ а б в г Мерзляк, А.Г.; Номіровський, Д.А. (2019), Геометрія (профіл. рівень), підруч.для 11-го класу, Харків: Гімназія, с. 204, ISBN 978-966-474-325-6
- ↑ а б в г Роева, Т.Г.; Хроленко, Н.Ф. (2002), Геометрия в таблицах. 10-11 классы: Учебное пособие (рос.), Харків: Країна мрій, с. 152, ISBN 966-8220-12-9
- ↑ а б в Нелін, Є.П. (1997), Геометрія в таблицях: навчальний посібник для учнів старших класів (PDF), Харків: Світ дитинства, с. 64, ISBN 966-544-005-5
- Coxeter, H.S.M. Regular Polytopes 3rd Edn. Dover (1973).
- Cundy, H.M. and Rollett, A.P. Mathematical Models, 2nd Edn. OUP (1961).