Перейти до вмісту

Всесвітня виставка 1855

Координати: 48°52′00″ пн. ш. 2°18′47″ сх. д. / 48.86666667° пн. ш. 2.31305556° сх. д. / 48.86666667; 2.31305556
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Всесвітня виставка 1855
48°52′00″ пн. ш. 2°18′47″ сх. д. / 48.86666667° пн. ш. 2.31305556° сх. д. / 48.86666667; 2.31305556
Країна Франція
РозташуванняПариж
ТипExposició

Всесвітня виставка 1855. Карта розташування: Франція
Всесвітня виставка 1855
Всесвітня виставка 1855
Всесвітня виставка 1855 (Франція)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Палац промисловості в Парижі

Всесвітня виставка праць промисловості, сільського господарства і витончених мистецтв (фр. Exposition Universelle des produits de l'Agriculture, de l'Industrie et des Beaux-Arts) — друга, за рахунком, всесвітня виставка і перша, проведена в Парижі.

Історія

[ред. | ред. код]

Виставка була великою подією для Французької імперії та проходила на Єлисейських полях з 15 травня по 15 листопада 1855 під патронатом імператора Наполеона III і була покликана перевершити за розмахом лондонську попередницю 1851.

Павільйони 34 країн займали територію в 16 га. Як відповідь на лондонський Кришталевий палац в Парижі був споруджений Палац промисловості, на місці якого в 1900 спорудили Гран-Пале. Поряд зі змаганнями на промислову та аграрну тематику проводився конкурс серед художників-академістів, який судили такі майстри, як Ежен Делакруа та Жан Огюст Домінік Енгр.

Спеціально для виставки італійський композитор-романтик Джузепе Верді у 1855 написав грандіозну оперу на п'ять дій Сицилійська вечірня, (фр. Les vêpres siciliennes). Французьке лібретто написали Ежен Скріб і Шарль Дувейрьє за їх твором Герцог Альба (Le duc d'Albe), який був написаний у 1838. Історія базується на історичній події, Сицилійській вечірні — повстанні сицилійців проти французів у 1282. Опера вперше виконувалася у Паризькій опері 13 червня 1855.

Також з нагоди Виставки були виготовлені імператорські корони Наполеона III та імператриці Євгенії.

Згідно з офіційним повідомленням, виставку відвідало 5 162 330 людей, з яких 4,2 мільйони відвідали промислові експозиції та 0,9 мільйона експозиції мистецтв. При тому, що витрати на виставку становили понад 5 мільйонів доларів, прибуток, який вона принесла організаторам, був у десять разів менший за витрати.

Для експозиції Наполеон III доручив розробити систему класифікації найкращих французьких вин Бордо, які повинні були бути виставлені для відвідувачів з усього світу. Брокери з виноробної промисловості проранжували вина відповідно до репутації господарства та ціни, яка на той час була безпосередньо пов'язана з якістю. Одним з її результатів стало введення системи класифікації вин Бордо.

Сьогодні єдиною згадкою про вистаку є Театр дю Рон-Пуан (фр. Théâtre du Rond-Point) на Єлисейських полях, робота архітектора Габріеля Дав'ю, у якому розміщувалась Panorama National.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Histoire illustrée de l'Exposition universelle, Charles Robin, ed. Furne, 1855 (фр.)
  • Visite à l'Exposition universelle de Paris, en 1855, ed. Hachette et Cie., 1855 (фр.)
  • Rapport sur l'Exposition universelle de 1855, Paris Exposition universelle internationale de 1855, 1857. (фр.)
  • Le Magasin pittoresque, Édouard Charton, Paris , 1855. (фр.)
  • La Peinture à l'Exposition universelle de 1855, Edmond de Goncourt et Jules de Goncourt, Paris, 1855 (фр.)
  • Les Beaux-Arts à l'Exposition Universelle de 1855 : Peinture, sculpture, Maxime Du Camp, Librairie nouvelle, 1855 (фр.)
  • Paris en miniature Guide pittoresque du voyageur suivi d'une description du palais de l'Industrie, Felix Lemaistre, ed.Garnier frères, 1856 (фр.)
  • Napoléon III et la reine Victoria, une visite à l'exposition universelle de 1855, catalogue de l'exposition du Château de Compiègne (4 octobre 2008-19 janvier 2009), Paris, 2008. (фр.)
  • Sur les traces des Expositions universelles à Saint-Cloud, catalogue de l'exposition du musée des Avelines (25 mars au 31 mai 2009), Saint-Cloud, 2009. (фр.)
  • Sur les traces des Expositions universelles de Paris-1855-1937, Éditions Parigramme, 2006, par Sylvain Ageorges. (фр.)

Посилання

[ред. | ред. код]