Вулиця Мулярська (Львів)
| Вулиця Мулярська Львів | |
|---|---|
-2..JPG) | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Колишні назви | |
| Святого Теодора бічна, Старотандетна, Алмарктґассе, Старотандетна | |
| польського періоду (польською) | św. Teodora boczna, Starotandetna |
| радянського періоду (українською) | Старотандетна |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 113 м |
| Координати початку | 49°50′48.7″ пн. ш. 24°01′37.8″ сх. д. / 49.846861° пн. ш. 24.027167° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′49.8″ пн. ш. 24°01′42.6″ сх. д. / 49.847167° пн. ш. 24.028500° сх. д. |
| поштові індекси | 79019[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | бруківка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2, 2а, 3, 7, 9[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 9[3] |
| Заклади культури | Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки міста Львова |
| Поштові відділення | ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1] |
| Забудова | класицизм, віденська сецесія, конструктивізм[4] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7517259 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Мулярська у Вікісховищі | |
Ву́лиця Му́лярська — вулиця у Галицькому районі міста Львова[5][6], в історичному центрі Львова. Сполучає площу Святого Теодора з вулицею Богдана Хмельницького. Вулиця являє собою досить крутий підйом від площі Святого Теодора до вулиці Хмельницького (перепад висот — близько 9 метрів)[7].
До 1871 року — вулиця Святого Теодора бічна. У 1871—1942 роках — вулиця Старотандетна, через наближене розташування до торговиці «Стара Тандита» — ринку вживаних речей, що функціював на площі Святого Теодора у XIX столітті. Під час німецької окупації, у 1942—1944 роках — Альтмарктґассе. У липні 1944 року повернена передвоєнна назва — вулиця Старотандетна. Сучасна назва, від 1946 року — вулиця Мулярська[8].
В архітектурному ансамблі вулиці Мулярської переважає класицизм, віденська сецесія, конструктивізм кінця XIX століття[4]. Пам'яткою архітектури місцевого значення є лише будинок під № 9[3].
№ 2 — чотириповерхова кам'яниця на високому цоколі (конскрипційний № 148¾), споруджена близько 1910 року у стилі пізньої сецесії. Власником будинку у 1871 році був Хаїм Рапп, у 1916 році — Герш Вольф Рапп.
№ 2а — п'ятиповерховий будинок споруджений у 1929—1932 роках, як Єврейський дім громадської допомоги і притулок для бідних за проєктом архітекторів Марека Вайца та Юліуша Кольнера. На першому поверсі містилася громадська їдальня на 260 місць. У 1935 році в їдальні влаштували розбірну сцену для вистав. Перед початком другої світової війни, коли єврейську громаду було розігнано, в будинку облаштували поліклініку. Під час окупації, у 1941—1944 роках, в будинку містився Юденрат з усіма відділами. Від 1947 року тут міститься Львівська міська бібліотека імені Лесі Українки та Бібліотека іноземної літератури[9].
№ 3 — типова двоповерхова чиншова кам'яниця кінця XIX століття на високому цоколі (конскрипційний № 100¾). Власником будинку у 1871 році був Лібер Ляуерштайн, у 1916 році — Леа Бухбаум.
№ 7 — типова двоповерхова чиншова кам'яниця кінця XIX століття на високому цоколі (конскрипційний № 151¾). Власником будинку у 1871 році був Герц Ґольдштайн, у 1916 році — Пінкас Собель. У міжвоєнний період в будинку містилася синагога «Аґудас гу-рав Мешилем Зисе»[10].
№ 9 — двоповерхова чиншова кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 641¾). За пізнішими перебудовами прослідковуються риси будівлі в стилі класицизму першої половини XIX століття. Над чільним двоповерховим фасадом височіє мансардний поверх з двома капітелями, завершений трикутним фронтоном. Власником будинку у 1871 році був Ізер Лєр, у 1916 році — Хаскель Ціммерманн. Будинок внесений до Реєстру пам'яткою архітектури місцевого значення під № 2460-м[3].
№ 1 — житловий будинок (конскрипційний № 99¾). Власниками будинку у 1871 році були Іцак та Нафталі Роснери, у 1916 році — спадкоємці Герша Фрьонкля. Нині цього будинку не існує, на його місці — дитячий майданчик.
№ 4 — двоповерхова чиншова кам'яниця (конскрипційний № 149¾, нині — вул. Б. Хмельницького, 29), збудована наприкінці XIX століття в стилі історизму. Власниками будинку у 1871 році був Лазар Бик, у 1916 році — спадкоємці Юди Вольфа Гельмана.
- Світлини вуличної забудови
-
Вигляд на вул. Мулярську з вул. Б. Хмельницького -
Кам'яниця XIX століття
(вул. Мулярська, 9)
-1..JPG)
.JPG)
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 1 вересня 2024.
- ↑ а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 443.
- ↑ Списки вулиць Галицького району м. Львова. gl.lv.court.gov.ua. Галицький районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 1 грудня 2024.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (М). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 1 грудня 2024.
- ↑ Вулиця Мулярська. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 1 грудня 2024.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.
- ↑ Йосиф Гельстон. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Мулярська, 2а — кол. будівля «Єврейського товариства притулку для бездомних». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Chwila. — nr 7215. — 1939. — 25 kwietnia. (пол.)
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Мулярська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 443. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 40. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Barański F. Przewodnik po Lwowie. — Lwów: H. Altenberg, 1904. — 182 s. (пол.)
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reichman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
- Lwów: ilustrowany przewodnik / tekst J. Biriulow; red. W. Wujcyk. — Lwów: Centrum Europy; Wrocław: Via Nova, 2001. — 320 s. — ISBN 966-7022-26-9. (Ukraina). — ISBN 83-88649-32-9 (Polska). (пол.)
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reichman, 1915. — 440 s. (пол.)
- Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa według uchwał Rady miejskiej z r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony. — Lwów: Nakładem Karola Wilda, 1872. — 271 s. (пол.)
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Мулярська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.