Вільгельміна Баденська
Вільгельміна Баденська нім. Wilhelmine von Baden | ||
| ||
---|---|---|
16 квітня 1830 — 27 січня 1836 | ||
Попередник: | Луїза Гессен-Дармштадтська | |
Наступник: | Матильда Кароліна Баварська | |
Ім'я при народженні: | нім. Wilhelmine Luise von Baden | |
Народження: |
10 вересня 1788[1] Карлсруе, Священна Римська імперія | |
Смерть: |
27 січня 1836[2][3] (47 років) | |
Країна: |
Велике герцогство Баденське Велике герцогство Гессенське | |
Релігія: | лютеранство | |
Рід: | Церінгени | |
Батько: | Карл Людвіг Баденський | |
Мати: | Амалія Гессен-Дармштадтська | |
Шлюб: | Людвіг II | |
Діти: | Людвіг III, Карло Гессенськийd, Олександр Гессен-Дармштадтський і Марія Олександрівна | |
Нагороди: | Шаблон:Орден Святої Катерини 1 ступінь | |
Вільгельміна Луїза Баденська (нім. Wilhelmine Luise von Baden Wilhelmine Luise von Baden; 21 вересня 1788, Карлсруе — 27 січня 1836, Розенхьое) — мати імператриці Марії Олександрівни (жінки Олександра II), дружина Людвіга II Гессенського, велика герцогиня Гессенська і Прирейнська.
Народилася молодшою дочкою у сім'ї Карла Людвіга, спадкоємця принца Баденського і Амалії Гессен-Дармштадтської. Її старша сестра Єлизавета стала дружиною імператора Олександра I. Саму ж Вільгельміну видали заміж 19 червня 1804 року за її кузена, рідного племінника її матері, спадкоємця принца Гессенського Людвіга, який був набагато старшим за неї і успадкував титул великого герцога у 1830 році.
Їхні діти:
Близько 1820 року подружжя стало жити окремо. У 1820 році Вільгельміна придбала маєток Гайлігенберг, де поселилась зі своїм камергером, бароном Августом фон Сенарклен де Грансі (August von Senarclens de Grancy).
Діти, народжені після 1820 року:
- Єлизавета (1821—1826)
- мертвонароджена дочка (1822)
- Олександр (1823—1888) — служив при російському дворі, став дідом королеви Іспанії Вікторії, дружини Альфонсо XIII, королеви Швеції Луїзи, дружини Густава VI Адольфа і прадідом Філіпа Единбургського, чоловіка англійської королеви Єлизавети II.
- Марія (1824—1880), дружина російського імператора Олександра II
Людвіг, чоловік Вільгельміни, під тиском брата і сестер Вільгельміни (великого герцога Баденського, Імператриці Росії Єлизавети Олексіївни, королев Баварії, Швеції і герцогині Брауншвейгської), офіційно визнав цих дітей.