Координати: 45°38′42″ пн. ш. 6°26′50″ сх. д. / 45.6450337° пн. ш. 6.4471791° сх. д. / 45.6450337; 6.4471791

ГЕС Ла-Баті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Ла-Баті
45°38′42″ пн. ш. 6°26′50″ сх. д. / 45.6450337° пн. ш. 6.4471791° сх. д. / 45.6450337; 6.4471791
КраїнаФранція Франція
АдмінодиницяЛа-Баті
Стандіюча
Річкасточища Doron-de-Bozel, Torrent-de-Benetant, L'Ormente та Le Versoyen
КаскадAménagement de Roselend - La Bâthied
Початок будівництва1955
В експлуатації з1961
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1960
Основні характеристики
Установлена потужність540  МВт
Середнє річне виробництво1100  млн кВт·год
Тип ГЕСдериваційна
Розрахований напір1250  м
Характеристики обладнання
Тип турбінПелтон
Кількість та марка турбін6
Кількість та марка гідрогенераторів6
Основні споруди
Тип гребліарково-гравітаційна бетонна (Gittaz), арково-контрфорсна бетонна (Roselend), аркова бетонна (Saint-Guérin)
Висота греблі66 (Gittaz), 150 (Roselend), 70 (Saint-Guérin)  м
Довжина греблі164 (Gittaz), 804 (Roselend), 250 (Saint-Guérin)  м
ЛЕП225 та 400
ВласникElectricite de France
ОператорÉlectricité de France
ГЕС Ла-Баті. Карта розташування: Франція
ГЕС Ла-Баті
ГЕС Ла-Баті
Мапа
Мапа

ГЕС Ла-Баті (фр. La Bâthie) — гідроелектростанція на південному сході Франції. Розташована у сточищі річки Ізер (ліва притока Рони), яка у верхів'ях дренує західну частину Грайських Альп.

Збір ресурсу для роботи станції здійснюється у сточищах правих приток Ізеру Doron-de-Bozel, Torrent-de-Benetant, L'Ormente та Le Versoyen, для чого споруджено декілька гребель:

  • арково-гравітаційна бетонна Gittaz на Torrent-de-la-Gittaz (права притока Doron-de-Bozel), яка при висоті 66 метрів, довжині 164 метри та товщині від 3 до 48 метрів потребувала 110 тис. м3 матеріалу. Вона утримує водосховище із об'ємом 13,7 млн м3, до якого додатково здійснюється деривація із Ruisseau-de-Sallestet (правої притоки Torrent-de-la-Gittaz, яка впадає в неї нижче від греблі);[1]
  • арково-контрфорсна бетонна Roselend на Doron-de-Bozel (права притока Doron-de-Bozel), яка при висоті 150 метрів, довжині 804 метри та товщині від 3 до 22 метрів потребувала 925 тис. м3 матеріалу. Вона утримує водосховище із об'ємом 185 млн м3, до якого через ГЕС Sauces додатково здійснюється деривація із ряду водозаборів у сточищі Torrent-des-Glaciers (права притока згаданої раніше Le Versoyen);[2]
  • аркова бетонна Saint-Guérin на Torrent-de-Poncellamont (права притока Ruisseau-de-l'Argentine, що в свою чергу є лівою притокою Doron-de-Bozel), яка при висоті 70 метрів, довжині 250 метрів та товщині від 3 до 12 метрів потребувала 65 тис. м3 матеріалу. Вона утримує водосховище із об'ємом 13,5 млн м3, до якого додатково здійснюється деривація із Torrent-du-Carmet-d'Areches (права притока згаданої раніше L'Ormente).[3]

Накопичений ресурс передається із сховища Gittaz до Roselend, а звідти до Saint-Guérin, від якого вже веде дериваційний тунель до машинного залу станції, який по дорозі отримує додатковий ресурс із водозаборів у сточищах Ruisseau-du-Grand-Morit (як і Torrent-de-Poncellamont є правою притокою Ruisseau-de-l'Argentine) та Torrent-de-Benettant (невелика права притока Ізеру).[4]

Машинний зал, розташований в долині Ізеру між впадінням у нього Torrent-de-Benettant та Doron-de-Bozel, обладнаний шістьма турбінами типу Пелтон потужністю по 90 МВт. При напорі у 1250 метрів вони забезпечують виробництво біля 1,1 млрд кВт-год електроенергії на рік.

Зв'язок з енергосистемою відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 225 та 400 кВ.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Barrage de la Gittaz (La Giettaz, 1967) | Structurae. Structurae (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 7 серпня 2017.
  2. Roselend Dam (Albertville, 1962) | Structurae. Structurae (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 7 серпня 2017.
  3. Barrage de Saint-Guérin (Beaufort, 1961) | Structurae. Structurae (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 7 серпня 2017.
  4. Bâthie scheme. Архів оригіналу за 7 серпня 2017.
  5. Hydrelect - La Bathie. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 7 серпня 2017.