Перейти до вмісту

Гайнер Каров

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гайнер Каров
нім. Heiner Carow
Гайнер Каров (ліворуч) з Вольфгангом Кольгаазе
Дата народження19 вересня 1929(1929-09-19)
Місце народженняРосток, Веймарська республіка
Дата смерті31 січня 1997(1997-01-31) (67 років)
Місце смертіБерлін, Німеччина
Громадянство НДРНімеччина Німеччина
Професіякінорежисер
Роки активності1952 — 1996
Член уАкадемія мистецтва НДРd
ДітиStefan Carowd[1]
IMDbID 0139239
Нагороди та премії
Гайнер Каров у Вікісховищі

Га́йнер Ка́ров (фр. Heiner Carow; нар. 19 вересня 1929, Росток, Німеччина — 31 січня 1997, Берлін, Німеччина) — німецький кінорежисер, сценарист. Віце-президент Академії мистецтв НДР.

Біографія та творчість

[ред. | ред. код]

Гайнер Каров народився 19 вересня 1929 року у місті Росток у купецькій сім'ї Ернста Карова (пом. 1945). Навчався на режисерських курсах при кіностудії «ДЕФА». У 1954–1956 роках працював в науково-популярному кіно. В ігровому кіно дебютував у 1957 році фільмом «Шериф Теді».

Фільм Гайнера Карова 1968 року «Росіяни йдуть» було звинувачено у «брудному модернізмі» та заборонено до показу в НДР, лише у 1987 році він вийшов на екрани[2].

У 1972 році Гайнер Каров поставив фільм «Легенда про Пауля і Паулу», яка стала одним з найуспішніших його режисерських робіт. Всесвітньо відомим Гайнер Каров став після фільму про життя геїв у Східній Німеччині «Камінґ-аут», який на 40-му Берлінському кінофестивалі у 1990 році отримав спеціального Срібного лева та Премію Тедді за найкращий ігровий фільм.

З початку 1990-х років Гайнер Каров працював на телебаченні.

Гайнер Каров був постійним учасником та членом журі Берлінського міжнародного кінофестивалю.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

З 1954 року до своєї смерті Гайнер Каров був одружений з монтажеркою Евелін Каров (нар. 1931). Помер 31 січня 1997 року у Берліні.

Фільмографія (вибіркова)

[ред. | ред. код]

За час своєї режисерської кар'єри Гайнер Каров поставив близько 30-ти документальних, та ігрових кіно- та телефільмів.

Рік Українська назва Оригінальна назва Примітки
1955 Щоденник Мартіна Martins Tagebuch документальний
1957 Шериф Тедді Sheriff Teddy
1959 Вони звали його Аміго Sie nannten ihn Amigo
1960 Життя починається Das Leben beginnt
1964 Весілля в Леннекені Die Hochzeit von Länneken
1966 Подорож в Зундевіт Die Reise nach Sundevit
1966 Росіяни йдуть Die Russen kommen (вийшов у прокат у 1987-му)
1970 Кар'єра Karriere
1972 Легенда про Пауля і Паулу Die Legende von Paul und Paula
1975 Ікар Ikarus
1978 Поки смерть вас не розлучить Bis daß der Tod euch scheidet
1987 Так багато марень So viele Träume
1989 Камінґ-аут Coming Out
1991 Поховання графині Begräbnis einer Gräfin
1992 Зниклий Die Verfehlung

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Гайнера Карова[3]
Рік Категорія Фільм Результат
Кінофестиваль Leipzig DOK
1956 Золотий голуб Щоденник Мартіна Перемога
Кінофестиваль в Еберсвальде (НДР)
1980 Приз журі Поки смерть вас не розлучить Номінація
1988 Приз журі найкращому режисерові Росіяни йдуть Перемога
1990 Камінґ-аут Номінація
Берлінський кінофестиваль
1987 Золотий ведмідь Так багато марень Номінація
1990 Камінґ-аут Номінація
Срібний ведмідь
(за прояв поваги до прав людини, гуманізм і толерантність)
Перемога
Премія Тедді Перемога

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич Москва, Советская энциклопедия, 1987. с. 173(рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.defa-stiftung.de/stiftung/preise/heiner-carow-preis/2018/2013/
  2. Carow, Heiner / DEFA Film Library. Архів оригіналу за 22 вересня 2015. Процитовано 19 жовтня 2015.
  3. Повний перелік нагород та номінацій Гайнера Карова [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]