Перейти до вмісту

Галагаз чубатий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Галагаз чубатий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes)
Родина: Качкові (Anatidae)
Рід: Галагаз (Tadorna)
Вид: Галагаз чубатий
Tadorna cristata
(Kuroda, 1917)
Area from which the crested shelduck is known; current range unknown
Area from which the crested shelduck is known; current range unknown
Синоніми
* Tadorna casarca x Querquedula falcata?
  • Pseudotadorna cristata
Посилання
Вікісховище: Tadorna cristata
Віківиди: Tadorna cristata
EOL: 45515908
ITIS: 175058
МСОП: 22680021
NCBI: 2044879

Галагаз чубатий[2] (Tadorna cristata) — вид водних птахів родини качкових (Anatidae). Мешкав у Східній Азії та, ймовірно, вимер у другій половині 20 століття.

Поширення

[ред. | ред. код]

Галагаз чубатий відомий за невеликою кількістю спостережень у Приморському краї (Росія), на острові Хоккайдо (Японія, один запис 19 століття) та з Південної Кореї. Останнім було спостереження за самцем і двома самками в травні 1964 року на островах на південь від Владивостока, Росія. У березні 1971 року в Північній Кореї було заявлено про спостереження двох самців і чотирьох самиць, але нещодавно були висловлені серйозні сумніви щодо достовірності цього запису. Було також кілька непідтверджених записів з північно-східного Китаю: у Хейлунцзяні, Цзіліні, Ляоніні та Хебеї. Враховуючи нечисленність останніх записів, цілком імовірно, що його популяція дуже мала.

В основному його реєстрували парами або невеликими зграями в прибережних місцевостях, часто біля гирл річок. Проте кілька непідтверджених повідомлень на північному сході Китаю походять із внутрішніх місцевостей. Було припущення, що він може розмножуватися в гірських районах, можливо, далеко від води або на вулканічних озерах, переміщаючись до узбережжя поза сезоном розмноження.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2018). Tadorna cristata: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 15 липня 2024
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]