Перейти до вмісту

Ганс Пельціг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ганс Пельціг
нім. Hans Poelzig[1]
Народження30 квітня 1869(1869-04-30)
Смерть14 червня 1936(1936-06-14) (67 років)
Берлін
ПохованняAlter Friedhof Wannseed
Релігіялютеранство[1]
Національністьнімець
Країна
(підданство)
 Німецький Райх[2][1]
НавчанняTechnische Hochschule Berlind (1893)[1] і Берлінський технічний університет
ВчителіCarl Schäferd[1], Hugo Hartungd[1] і Friedrich Adlerd[1]
Діяльністьархітектор, викладач університету, військовослужбовець, construction officer, художник, дизайнер
Праця в містахВроцлав, Любонь, Зальцбург, Ганновер, Франкфурт-на-Майні, Берлін
Архітектурний стильекспресіонізм
Найважливіші спорудиIG Farben Buildingd[1], Haus des Rundfunksd[1], Kino Babylond[1], Chemical Plant Lubońd[1], Mosaikbrunnend, Geschäftshaus Junkernstraßed, Four Domes Pavilion, Wrocławd і IG Farben
ЧленствоDeutscher Werkbundd[1], Der Ringd[1] і Verein für Geschichte Dresdensd[3]
ЗакладTechnische Hochschule Berlind[1], Staatliche Akademie für Kunst und Kunstgewerbe Breslaud[1], Q101068404?[1] і Берлінська академія мистецтв[1]
УчніГельмут Гентріх, Erich Boltensternd[4] і Дітер Остерлен[5]
Нагороди
Діти·Ruth Poelzigd[1] і Peter Poelzigd[1]
CMNS: Ганс Пельціг у Вікісховищі

Ганс Пельціг (нім. Hans Poelzig; 30 квітня 1869(18690430), Берлін — 14 червня 1936, там само) — німецький архітектор, художник і сценограф.

Біографія

[ред. | ред. код]

Освіта

[ред. | ред. код]

У 1903 році він став учителем і директором в Бреславській академії мистецтв і дизайну (сьогодні Вроцлав, Польща). У 19201935 роках викладав у Берлінському технічному університеті. Директор департаменту архітектури Прусської Академії Мистецтв у Берліні.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Після закінчення архітектурної освіти на рубежі XIX століття, Пельціг спроектував багато промислових будівель. Він спроектував Вежу Верхньої Сілезії заввишки 51,2 м у Позені (нині Познань) на промислову ярмарку в 1911 році. Пізніше вона стала водонапірною вежею. Він був призначений архітектором міста Дрезден в 1916 році. Пельціг був впливовим членом Німецького веркбунду — об'єднання архітекторів, майстрів декоративного мистецтва та промисловців.

Пельціг був також відомий через редизайн інтер'єру Берлінського Театру у 1919 році для Веймарської імпресаріо Макса Рейнхардта. З його Веймарськими сучасниками — Бруно Таутом та Ернстом Маєм, робота Пельціга пройшла через експресіонізм та Нову речевість у середині 1920-х років, до традиційнішого, економного стилю. У 1927 році він був одним з учасників у першому проекті Міжнародного Стилю, Вайсенхоф в Штутгарті. У 1920 він працював в «Studio Poelzig» у партнерстві зі своєю дружиною Марлен (1894—1985). Пельціг також розробив в 1929 році Будинок Мовлення у передмісті Берліна Шарлоттенбург, пам'ятка архітектури, і холодної війни та інженерних історії.

Універмаг на Юнкерштрассе, Вроцлав
IG Farben Building, Франкфурт-на-Майні

Одна з найвідоміших будівель Пельціга є IG Farben Building, завершена в 1931 році як адміністративна будівля для IG Farben у Франкфурті-на-Майні, тепер відома як корпус Франкфуртського університету.

У березні 1945 року будинок зайняли американські війська союзників на чолі з Ейзенхауером, який став їх штаб-квартирою, і залишився в руках американців до 1995 року.

Деякі з його проектів так ніколи ніколи і не були побудовані, зокрема це Палац Рад і штаб-квартира Ліги Націй у Женеві.

Пельціг помер у Берліні 14 червня 1936 року.

Будівлі

[ред. | ред. код]
  • 1901 — шпиль церкви, Вроцлав
  • 1904 — сімейний будинок з садовим павільйоном для виставки декоративно-прикладного мистецтва
  • 1908—1908 — житлові будинки, на розі Мензельштрассе і Вольфштрассе у Вроцлаві, (в даний час Штабова і Поштова)
  • 1908 — житловий будинок, Гогенцелернштрассе, Вроцлав (будівля не існує)
  • 1907—1909 — комерційні офіси і магазини, Гогенцелернштрассе, Вроцлав (будівля не існує)
  • 1911 — завод сірчаної кислоти у Любоні
  • 1911 — зерносховище і критий ринок у Любоні
  • 1911 — Виставковий зал і вежа в Познані для промислового ярмарку
  • 1912 — Універмаг на Юнкерштрассе, Вроцлав (нині вул. Жертв Освенціма пол. Ofiar Oświęcimskich)
  • 1913 — Виставковий зал, винний ресторан, альтанки для виставки, Вроцлав (зараз частина Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Зал Сторіччя»)
  • 1919 — Великий Драматичний театр в Берліні
  • 1920 — театр для фестивалю у Зальцбурзі
  • 1924 — Офісна будівля, Ганновер
  • 1927 — Deli cinema, Вроцлав (будівля не існує)
  • 1929 — Haus Rundfunks DES (Радіо Станція), Шарлоттенбург
  • 1931 — IG Farben Building, Франкфурт-на-Майні.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ганс Пельціг

  • Ганс Пельціг[недоступне посилання з липня 2019] у ВРЕ