Гендерна поляризація
Гендерна поляризація (англ. gender polarization) ― це культурне перебільшення, закріплення та наголошення природних відмінностей жінок та чоловіків та ігнорування подібностей, що утворюють гендер. Соціологічна концепція американської психологині Сандри Бем ілюструє, що суспільства визначають і наголошують жіночність та маскулінність як полярні протилежні гендери, поведінки та ставлення, коли прийнятне для чоловіків не вважається доречним для жінок, і навпаки.[1] Гендерна поляризація тісно пов'язана з гендерними стереотипами, нормуванням та ролями, а також гендерною соціалізацією; за феміністською теорією, лежить в основі патріархатного утиску, уможливлюючи дискримінацію за статтю та гендерну нерівність.
Концепт гендерної поляризації є продовженням соціологічного розрізнення статі та гендеру (стать описує біологічні відмінності між чоловіками та жінками, гендер - культурні, тобто гендер описує "соціально побудовані ролі, поведінку, діяльність, та атрибути, які певне суспільство вважає доречними для чоловіків та жінок").[2]
За Бем, гендерна поляризація починається тоді, коли природні статеві відмінності (наприклад, у жінок менше волосся,[3] а у чоловіків більше м’язів) перебільшуються в культурному плані (коли медіа спонукають жінок видаляти природне волосся з обличчя, ніг та пахв, а чоловіків заохочують нарощувати м'язову масу).[4] Бем пояснила, що гендерна поляризація йде далі, коли культури будують "відмінності з нуля, щоб зробити статі ще більш відмінними одна від одної, ніж вони могли б бути в іншому випадку", наприклад, диктуючи помітно різні зачіски або стилі одягу для чоловіків і жінок.
Коли статі поляризовані, згідно з теорією, між жінками та чоловіками немає перекриття, спільної поведінки чи ставлення; швидше, вони явно протилежні. Бем підкреслює, що ці відмінності стають настільки "всеохопними", що "заторкують практично всі аспекти людського існування", не лише зачіски та одяг, але й те, як чоловіки та жінки виражають емоції та переживають сексуальне бажання.[5] Бем доводить, що відмінності між чоловіками та жінками "накладаються на стільки аспектів соціального світу, що тим самим налагоджується культурний зв'язок між статтю та практично будь-яким іншим аспектом людського досвіду".[6]
За словами Скотта Колтрейна та Мікеле Адамса, гендерна поляризація конкретного індивіда починається рано в дитинстві, коли дівчаткам пропонується віддавати перевагу рожевому, а не блакитному; а коли хлопчикам пропонують віддавати перевагу іграшковим вантажівкам перед ляльками, різниця між чоловіками та жінками передається та підкреслюється дітям іншими незліченними способами.[7] За словами Елізабет Ліндсі та Уолтера Закахі, діти дізнаються, спостерігаючи за іншими, що вони "можуть і не можуть робити з точки зору гендерної поведінки".[8]
За Бем, гендерна поляризація визначає взаємозаперечні сценарії для того, щоб бути чоловіком і жінкою.[9] Сценарії можуть мати потужний вплив на розвиток людини; наприклад, якщо людина є чоловіком, то вона, швидше за все, виросте з конкретним способом погляду на світ, з певною поведінкою, що розглядається як "чоловіча", і навчиться одягатися, ходити, говорити і навіть мислити соціально-затвердженим для чоловіків способом. Крім того, будь-яке відхилення від цих сценаріїв буде розглянуто як проблематичне, можливо визначене як "аморальні вчинки", що заважають релігійним звичаям, або як "психологічно патологічне".[10]
Бем розглядала гендерну поляризацію як організаційний принцип, на якому побудовано багато основних інститутів суспільства.[9] Наприклад, гендерні норми, засновані на гендерній поляризації, кодифіковані в закон. У західному суспільстві в недалекому минулому правила, засновані на уявленні про кардинальну різність статей, заважали жінкам брати участь у виборах, займати політичні посади, ходити до школи, володіти майном, служити у збройних силах, заволодівати певними професіями чи займатися певними видами спорту. Наприклад, перша сучасна Олімпіада була лише чоловічою спортивною подією, з якої виключили жінок, що визначено як яскравий приклад гендерної поляризації. Крім того, термін застосовувався до літературознавства.[11]
Бем доводила, що через історію поляризації жінки часто обмежуються сімейно-орієнтованими ролями в приватній сфері, тоді як чоловіки розглядаються як професійні представники в публічній сфері.[12] Культури істотно різняться залежно від того, що вважається доречним для чоловічих та жіночих ролей, і від того, як виражаються емоції.[13]
- ↑ Questioning Gender: A Sociological Exploration, Robyn Ryle, Pine Forge Press, 2012,, Retrieved Aug. 22, 2014, Chapter 4 page 135, "..Gender polarization ... describes the way in which behaviors and attitudes that are viewed as appropriate for men are seen as inappropriate for women and vice versa...."
- ↑ What do we mean by "sex" and "gender"? (World Health Organization (WHO > Programmes and Projects > Gender, Women and Health)) [Архівовано 8 вересня 2014 у Wayback Machine.], as accessed Aug. 24, 2010 (no author or date & boldfacing omitted).
- ↑ 5 October 2013, BBC, Why can men grow facial hair but women cannot [Архівовано 28 жовтня 2018 у Wayback Machine.], Retrieved May 24, 2016, "...Androgens are present in both sexes ... Men have more androgens than women..."
- ↑ Sandra Lipsitz Bem, A Nation Divided: Diversity, Inequality, and Community in American Society, edited by Phyllis Moen, Donna Dempster-McClain, Henry A. Walker, Cornell University Press, 1999, Gender, Sexuality and Inequality: When Many Become One, Who is the One and What Happens to the Others? [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.], Retrieved Aug. 22, 2014, (page 78) "...Gender polarization at the simplest level is just the cultural exaggeration of whatever sex differences exist naturally ..."
- ↑ 1993, Yale University, The Lenses of Gender: Transforming the Debate on Sexual Inequality, Sandra L. Bem, Gender polarization [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Retrieved Aug. 22, 2014, (see chapter 4 page 80:) "...gender polarization,...Social life is so linked to this distinction that the all-encompassing division between male and female would still pervade virtually every aspect of human existence..."
- ↑ Greenbaum, Vicky. “Seeing through the Lenses of Gender: Beyond Male/Female Polarization.” English Journal 88.3 (January 1999): 96–99, Seeing through the Lenses of Gender: Beyond Male/Female Polarization [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.], Retrieved Aug. 22, 2014, (Bem) "...gender polarization: ... superimposed on so many aspects of the social world that a cultural connection is thereby forged between sex and virtually every other aspect of human experience..."
- ↑ Gender and Families, Scott Coltrane, Michele Adams, Rowman and Littlefield Publishers, 2008, Engendering Children (chapter) [Архівовано 9 вересня 2021 у Wayback Machine.], Retrieved Aug. 22, 2014, (page 183+) "...Gender polarization organizes the daily lives of children from the moment they are born: pink vs. blue to dolls vs. trucks...."
- ↑ Sex Differences and Similarities in Communication, edited by Kathryn Dindia, Daniel J. Canary, chapter by A. Elizabeth Lindsey and Walter R. Zakahi, Perceptions of Men and Women Departing from the Conventional Sex-Role [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.], Retrieved Aug. 22, 2014, (see page 273+) "...Initiation to gender polarization begins early in life. ..."
- ↑ а б Polygendered and Ponytailed: The Dilemma of Femininity and the Female Athlete, 2009, Women's Press, Dayna B. Daniels, Gender polarization [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.], Retrieved Aug. 22, 2014, (see page 29) "...Gender polarization can be defined as the organizing principle upon which many cultures and their social institutions have been created...
- ↑ Bem, S. (1993). Gender polarization. The lenses of gender: transforming the debate on sexual inequality, (p. 80-82). Binghamton, NY: Vail-Ballou Press.
- ↑ Shakespeare: A Wayward Journey, Susan Snyder, Rosemont Publishing, 2002, Mamillius and Gender Polarization in the Winter's Tale [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] page 210+
- ↑ Bem, S. (1995). Dismantling Gender Polarization and Compulsory Heterosexuality: Should We Turn the Volume Down or Up?. Journal of Sex Research, 32(4), 329-334.
- ↑ Forden, C., Hunter, A.E., & Birns, B. (1999). The longest war: gender and culture. Readings in the psychology of women. Boston: Allyn and Bacon.