Генеральна округа Чернігів
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
.svg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Генера́льна окру́га Черні́гів (нім. Generalbezirk Tschernigow) — адміністративно-територіальна одиниця, яку нацистська Німеччина планувала утворити у складі Райхскомісаріату Україна під час Німецько-радянської війни.
Генеральна округа Чернігів мала об'єднати територію Чернігівської і Сумської областей, південну частину Гомельської області БРСР і південну частину Орловської області РРФСР та складатися з 19 округ з центром у Чернігові. Однак Чернігівську генеральну округу так і не було створено й упродовж усієї окупації ця територія залишалась у підпорядкуванні військового командування[1].
Планувалося поділити генеральну округу на такі округи (ґебіти):[2]
- Бахмацький ґебіт (нім. Kreisgebiet Bachmatsch)
- Білопільський ґебіт (Kreisgebiet Belopolje)
- Бобровицький ґебіт (Kreisgebiet Bobrowiza)
- Гомельський міський ґебіт (Kreisgebiet Gomel-Stadt)
- Гомельський ґебіт (Kreisgebiet Gomel)
- Конотопський ґебіт (Kreisgebiet Konotop)
- Кролевецький ґебіт (Kreisgebiet Krolewez)
- Ніжинський ґебіт (Kreisgebiet Neshin)
- Новгород-Сіверський ґебіт (Kreisgebiet Nowgorod-Ssewerski)
- Новозибківський ґебіт (Kreisgebiet Nowosybkow)
- Охтирський ґебіт (Kreisgebiet Achtyrka)
- Прилуцький ґебіт (Kreisgebiet Priluki)
- Ріпкинський ґебіт (Kreisgebiet Repki)
- Роменський ґебіт (Kreisgebiet Romny)
- Сумський ґебіт (Kreisgebiet Ssumy)
- Унецький ґебіт (Kreisgebiet Unetscha)
- Чернігівський ґебіт (Kreisgebiet Tschernigow)
- Шосткинський ґебіт (Kreisgebiet Schostka)
- Щорсівський ґебіт (Kreisgebiet Schtschors)
На території Чернігівської області було створено місцеві органи врядування, які цілковито підпорядковувалися німецькому командуванню: міські, районні, сільські, громадські управи. Міські та районні управи очолювали голови управ, громадами (общинами), які об'єднували по кілька сіл, керували бургомістри, а в селах призначалися старости. Начальники міських та районних управ відповідали за всі підлеглі їм місцеві установи, господарську діяльність, за «спокій і безпеку» на ввіреній їм території, відали заготівлею продуктів для Райху, контролювали збір податків та облік населення. Міські та районні управи складалися з відділів, спрямованість роботи яких визначалася їхніми назвами. Згідно з розпорядженням Польової комендатури (У) 194, яка розміщувалася в Чернігові, структура управ мусила мати такий вигляд:
- Голова управи
- Заступник
- Секретар
- Сільгоспінспектор
- Лісовий інспектор
- Інспектор індустрії
- Фінансовий інспектор
- Інспектор освіти
- Інспектор здравоохорони
- Адмінвідділ
- Начальник пожежної інспекції
- Відділ тваринництва та ветеринарії
- Відділ соціального забезпечення
- Інспектор торгівлі та професій
- Відділ харчування у містах
- Відділ будівництва шляхів та транспорту.
Слід відзначити, що структури як міських, так і районних управ були схожими й могли відрізнятися лише кількістю штатних одиниць, яка безпосередньо залежала від чисельності населення підпорядкованої місцевості. Для районів, які не мали у своєму адміністративному складі міста, кількість відділів та частин управи регулювалася бургомістром. Структуру могли урізати, а відділи об'єднати, залежно від обсягів та спорідненості їхньої роботи. Кожна управа повинна була мати круглу печатку з написами німецькою та російською мовами з назвою населеного пункту в центрі круга. Для «українських» районів виробляли атрибутику влади з написами німецькою та українською мовами. Другим за значенням в ієрархії посадовців органів місцевого самоврядування був бургомістр, який відав всіма справами на території своєї громади, зокрема стежив за своєчасним надходженням усіх податків та повинен був «усіляко підтримувати вербування робочої сили в Німеччину», а також «обов'язком і виявом подяки кожного бургомістра і сільської громади було утримання в чистоті й порядку могил німецьких солдатів». Найнижчою ланкою місцевого самоврядування була сільська управа на чолі зі старостою, якого призначав бургомістр.
Позаяк Генеральна округа Чернігів існувала лише у планах, організація карального апарату в регіоні покладалася на командування тилу групи армій «Південь». Але цю роль взяли на себе поліційні структури, підлеглі Райхсфюреру СС і шефові німецької поліції Генріху Гіммлеру. Посаду керівника СС і поліції майбутнього генерального комісаріату Чернігів обіймали бригадефюрер СС Людольф фон Альвенслебен (22.10.1941 р. — 19.11.1941 р.), оберфюрер СС Віллі Шмельхер (19.11.1941 р. — 01.07.1943 р.) та оберфюрер СС Ернст Гартманн (01.07.1943 р. — 31.10.1943 р.). Поліцію безпеки та СД на Чернігівщині очолював штурмбанфюрер СС Теодор Крістенсен (нім. Theodor Christensen). Територіальні відділення чернігівського СД містилися в Гомелі, Сумах і Ніжині. Станом на 1 листопада 1942 р. регіональний поліційний апарат налічував 6846 співробітників, серед них 699 німців і 6147 місцевих жителів. Близько 1 350 українців служило в охоронних батальйонах шуцманства (номери з 136 по 140), решта — складали міські і сільські поліційні відділи. Низовими одиницями поліції були сільські поліційні відділи, створені при староствах (від 3 до 15 осіб кожен). У містах і райцентрах кількість поліцаїв становила 40–50 осіб, половина з яких складала резерв на випадок непередбачених ситуацій. Загальна чисельність місцевої поліції не сміла перевищувати 1 % населення, але навіть цього числа вона ніколи не сягала. У разі появи в районах партизанських загонів, з поліції сіл і міст формували тимчасові зведені загони, які мусили спільно з німецькими та місцевими військовими частинами проводити бойові операції з метою «боротьби з бандами». У райцентрах Чернігівщини, які перебували під постійною загрозою нападів великих комуністичних партизанських з'єднань, німецькі ортскомендатури тримали укомплектовані поліцаями постійні «особливі сотні» і роти, бійці яких перебували на казарменому становищі та вели самостійні операції.
- ↑ history.org.ua (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2017. Процитовано 25 лютого 2019.
- ↑ Reichskommissariat Ukraine [Архівовано 21 червня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
- Історія адміністративно-територіального устрою Чернігово-Сіверщини [Архівовано 9 грудня 2017 у Wayback Machine.]