Очікує на перевірку

Глушаков Денис Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Денис Глушаков
Денис Глушаков
Денис Глушаков
Особисті дані
Повне ім'я Денис Борисович Глушаков
Народження 27 січня 1987(1987-01-27)[1][2] (37 років)
  Міллерово, Ростовська область, РРФСР, СРСР
Зріст 181см
Вага 79 кг
Громадянство  Росія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія «Парі НН»
Номер 88
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005 Росія «Ніка» (М) 13 (0)
2005–2013 Росія «Локомотив» (М) 142 (20)
2006   Росія СКА (Ростов-на-Дону) 16 (6)
2007   Росія «Зірка» (І) 34 (8)
2013–2019 Росія «Спартак» (М) 147 (22)
2019–2020 Росія «Ахмат» 24 (4)
2020–2022 Росія «Хімки» 56 (13)
2023– Росія «Парі НН» 7 (1)
Національна збірна**
Роки Клуб І (г)
2007 Росія Росія (U-21) 3 (0)
2011–2018 Росія Росія 57 (5)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 23 травня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 17 листопада 2021.

Дени́с Бори́сович Глушако́в (нар. 27 січня 1987 року, Міллерове, СРСР) — російський футболіст, півзахисник клубу «Парі НН». Грав за збірну Росії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Денис Глушаков народився в маленькому містечку Міллерове, що розташоване у Ростовській області. Хлопець ріс без батька, проте його дядьком був відомий на той час московський футболіст Валерій Глушаков. У якомусь сенсі він і відчинив Денису двері у великий футбол, забравши його з маленького містечка до столиці, де Глушакова-молодшого зарахували до спортивної школи ЦСКА.

Через півтора року Денис перейшов до «Ніки», за виступами у якій його і помітили селекціонери московського «Локомотива». У 2005 році Глушаков прийняв пропозицію «залізничників», але стабільно заграв у клубі лише в 2008 році після «відряджень» до слабших клубів задля отримання стабільної ігрової практики. У 2007 році Глушакова було віддано в оренду до іркутської «Зірки», за яку він провів 34 матчі і забив 8 м'ячів. А 13 липня 2008 у матчі «Динамо» — «Локомотив» вперше провів на полі всі 90 хвилин у складі основної команди «Локомотива». Два тижні потому в матчі з «Москвою» Денис Глушаков забив свій перший м'яч у Прем'єр-лізі. У тій же грі його було визнано найкращим гравцем матчу. Незабаром молодий півзахисник став регулярно грати в основі, його навіть почали порівнювати з відомим хавбеком «Локомотива» Дмитром Лоськовим.

Наприкінці 2008 року Глушаков був удостоєний звання найкращого гравця сезону у «Локомотиві» за версією вболівальників, згідно з опитуванням, яке проводилося на офіційному сайті клубу серед інтернет-користувачів порталу. Він набрав 24 % голосів, випередивши Сергія Гуренко і Дмитра Торбинського[3].

У березні 2011 року Денис подовжив угоду з «Локомотивом» на 4,5 роки. Того ж року Глушаков став найкращим гравцем сезону за версією Міжрегіональної футбольної профспілки, яку очолює Олександр Тарханов[4].

Виступи у збірній

[ред. | ред. код]

У 2008 році виступав за молодіжну збірну Росії, яка не змогла подолати етап стикових матчів молодіжного Чемпіонату Європи 2009. У жовтні того ж року Глушакова було вперше залучено до головної команди країни, однак шансу зіграти він так і не отримав. У березні 2011 року знову отримав виклик до збірної Росії на матчі з Вірменією та Катаром. У поєдинку з останніми 29 березня 2011 року Денис вперше й з'явився на полі, а дебютним забитим м'ячем відзначився 11 жовтня 2011 року у домашньому поєдинку зі збірною Андорри.

Матчі Дениса Глушакова за національну збірну Росії станом на 27.05.12
# Дата Місце Стадіон Матч Рахунок Турнір Голи Жовта картка Червона картка Капітан
01. 29.03.2011 Катар «Аль-Садд», Доха Катар Катар — Росія Росія 1-1 Товариський матч
02. 04.06.2011 Росія «Петровський», Санкт-Петербург Росія Росія — Вірменія Вірменія 3-1 Відбірковий матч ЧЄ-2012
03. 07.06.2011 Австрія «Вальс-Зіценгайм», Зальцбург Камерун Камерун — Росія Росія 0-0 Товариський матч
04. 10.08.2011 Росія «Локомотив», Москва Росія Росія — Сербія Сербія 1-0 Товариський матч
05. 02.09.2011 Росія «Лужники», Москва Росія Росія — Північна Македонія Північна Македонія 1-0 Відбірковий матч ЧЄ-2012
06. 11.10.2011 Росія «Лужники», Москва Росія Росія — Андорра Андорра 6-0 Відбірковий матч ЧЄ-2012 Гол 59'
07. 11.11.2011 Греція «Георгіос Караїскакіс», Пірей Греція Греція — Росія Росія 1-1 Товариський матч
08. 29.02.2012 Данія «Паркен», Копенгаген Данія Данія — Росія Росія 0-2 Товариський матч
09. 25.05.2012 Росія «Локомотив», Москва Росія Росія — Уругвай Уругвай 1-1 Товариський матч

Характеристика гри

[ред. | ред. код]

Головною особливістю Глушакова є вміння швидко переграти суперника один в один. Окрім того Денис володіє доволі пристойним ударом з середньої дистанції. Віддає замало результативних передач, як для півзахисника, однак в змозі й сам вирішити епізод на користь команди.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • У рідному Міллерові (або «Міллербурзі», як Глушаков сам назвав своє місто) Денис — справжній герой. Він регулярно влаштовує там турніри з призами, дарує молодим футболістам бутси та іншу екіпіровку, шукає таланти, щоб відвезти до Москви. Головна мрія Глушакова — стадіон в Міллерово. Однак Денис досить скромний і рідко розповідає про свою благодійну діяльність. З набагато більшим бажанням він говорить про любов до рідного краю.
  • Наприкінці 2011 року Глушаков придбав собі квартиру в елітному житловому комплексі Москви[6]. У тому ж будинку квартири мають футболіст Юлія Началова та Євген Алдонін, а також артист Дмитро Дюжев.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Спартак» (Москва): 2016-17
«Спартак» (Москва): 2017

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. AsMadrid: PRISA, 1967. — ISSN 1888-6671
  3. Обери найкращого гравця «Локо» в сезоні. Архів оригіналу за 4 травня 2013. Процитовано 2 травня 2012.
  4. Глушаков став гравцем року в Росії за версією МФП. Архів оригіналу за 29 січня 2012. Процитовано 2 травня 2012.
  5. У Дениса Глушакова народилася донька[недоступне посилання з липня 2019]
  6. Глушаков справив новосілля. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 2 травня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]
Інтерв'ю