Перейти до вмісту

Гречка татарська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гречка татарська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
суперастериди
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гречкові (Polygonaceae)
Підродина: Polygonoideae
Триба: Fagopyreae
Рід: Гречка (Fagopyrum)
Вид: Гречка татарська
Fagopyrum tataricum
(L.) Gaertn., 1790
Посилання
Вікісховище: Fagopyrum tataricum
Віківиди: Fagopyrum tataricum
EOL: 582164
IPNI: 694553-1
ITIS: 21283
NCBI: 62330

Гречка татарська[1][2] (Fagopyrum tataricum) — вид рослин родини гречкові (Polygonaceae), батьківщиною якого є Монголія, Китай, Індія, Непал.

Однорічна рослина 30–80 см заввишки. Стебло до цвітіння зазвичай зелене. Горішки з гострими ребрами лише у верхній частині, внизу ребра тупі та зморшкуваті. Квітки жовто-зелені, зібрані в китиці[2]. Листова пластина широко трикутна, 2–7 × 2–8 см. Суцвіття кінцеві або пахвові, китицеві, кілька китиць разом волотисті, нещільні. Оцвітина біла або зеленувата; листочки оцвітини еліптичні, ≈ 2 мм[3].

Час цвітіння: травень — вересень, час плодоношення: червень — жовтень[3].

Поширення й екологія

[ред. | ред. код]

Батьківщиною є Монголія, Китай, Індія, Непал; натуралізований у Канаді, США, Європі, Азії; також культивується[4][5].

В Україні зростає головним чином у посівах гречки — на Поліссі та в Лісостепу[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Fagopyrum tataricum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 99. (рос.)(укр.)
  3. а б Flora of China. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 21.02.2020. (англ.)
  4. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 21.02.2020. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 21.02.2020. (англ.)