Григорій (Постніков)

	Григорій (Постніков); рос. Григорий (Постников)
	Митрополит Новгородський, Санкт-Петербурзький, Естляндський і Фінляндський
	Митрополит Новгородський, Санкт-Петербурзький, Естляндський і Фінляндський
1 жовтня 1856 — 17 червня 1860
Конфесія:	Російська православна церква
Попередник:	Ніканор (Климентіївський)
Наступник:	Ісидор (Нікольський)
	34-й Митрополит Казанський та Свіязький
	34-й Митрополит Казанський та Свіязький
1 березня 1848 — 1 жовтня 1856
Попередник:	Володимир (Ужинський)
Наступник:	Афанасій (Соколов)
	Архієпископ Тверський та Кашинський
	Архієпископ Тверський та Кашинський
28 липня 1829 — 1 березня 1848
Попередник:	Амвросій (Протасов)
Наступник:	Гавриїл (Розанов)
	Архієпископ Рязанський та Зарайський
	Архієпископ Рязанський та Зарайський
3 березня 1828 — 28 липня 1829
Попередник:	Філарет (Амфітеатров)
Наступник:	Євгеній (Казанцев)
	Єпископ Калузький та Борівський
	Єпископ Калузький та Борівський
4 січня 1826 — 3 березня 1828
Попередник:	Філарет (Амфітеатров)
Наступник:	Гавриїл (Городков)
	Єпископ Ревельський, вікарій Санкт-Петербурзької єпархії
	Єпископ Ревельський, вікарій Санкт-Петербурзької єпархії
7 травня 1822 — 4 січня 1826
Попередник:	Володимир (Ужинський)
Наступник:	Ніканор (Климентіївський)
Альма-матер:	Санкт-Петербурзька духовна академія
Науковий ступінь:	доктор богослов'я
Діяльність:	священник
Ім'я при народженні:	Георгій Петрович Постніков; рос. Георгий Петрович Постников
Народження:	12 листопада 1784; Нікітський повітd, Московська губернія, Російська імперія
Смерть:	29 липня 1860 (75 років); Санкт-Петербург, Російська імперія
Похований:	Олександро-Невська лавра
Дияконство:	27 серпня 1814
Чернецтво:	25 серпня 1814
Єп. хіротонія:	7 травня 1822
Нагороди:
	Григорій у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Постніков.

Митрополит Григорій (у миру Георгій Петрович Постніков; 1 листопада 1784, село Михайлівське, Нікітський повіт, Московська губернія - 17 червня 1860, Санкт-Петербург) — єпископ Російської православної церкви; митрополит Новгородський, Санкт-Петербурзький, Естляндський і Фінляндський (1856-1860), першоприсутній член Святійшого синоду. Проповідник, богослов; дослідник і борець зі старообрядництвом. Основоположник церковної періодичної преси в Росії.

Біографія

Народився в сім'ї диякона. Початкову освіту здобув у Перервінській та Троїцькій семінаріях; потім закінчив Петербурзьку духовну академію. 13 серпня 1814 року удостоєний звання магістра і 17 серпня став бакалавром академії. Був улюбленим учнем єпископа Філарета (Дроздова).

25 серпня 1814 року пострижений в чернецтво; 27 серпня висвячений на ієродиякона; 28 серпня — у ієромонаха.

19 березня 1816 року призначений інспектором Санкт-Петербурзької академії; в тому ж році — віце-президентом Російського біблійного товариства. Брав участь у перекладі Святого Письма на російську мову. Першим почав викладати богослов'я російською мовою.

18 липня 1817 року удостоєний ступеня доктора богослов'я і 29 липня того ж року возведений у сан архімандрита і призначений настоятелем Іосифо-Волоколамського монастиря.

Із 1 жовтня 1817 року екстраординарний професор Петербурзької академії; з 2 травня 1819 року — ректор академії й ординарний професор. За його пропозицією Синод ухвалив рішення про початок видання в 1821 році журналу «Христианское Чтеніе» — першого російського друкованого церковно-богословського органу.

11 червня 1820 року обраний членом Російської академії.

Із 21 серпня 1821 року член комісії духовних училищ.

7 травня 1822 року хіротонізований на єпископа Ревельського, вікарій Санкт-Петербурзької єпархії; настоятель Сергієвої пустелі.

Із 4 січня 1826 року єпископ Калузький і Боровський; з 3 березня 1828 року архієпископ Рязанський і Зарайський; з 28 липня 1829 року архієпископ Тверський і Кашинський. Із 2 березня 1829 року член Святійшого синоду.

Із 1 березня 1848 року архієпископ Казанський і Свиязький. За його ініціативою в 1855 році у Казані почав виходити журнал «Православный собеседник», що ставив завдання боротьби з розколом. За вісім років перебування на Казанській кафедрі провів в єпархії в цілому не більше трьох років, здебільшого перебував у столиці, виконуючи обов'язки синодального члена^[2].

Найвищим рескриптом, даним в Москві 26 серпня 1856 року Олександром II^[3], був возведений у сан митрополита.

Рескриптом від 1 жовтня 1856 року призначений на Петербурзьку кафедру^[3].

30 травня 1858 року освятив Ісаакіївський собор у Петербурзі.

Помер 17 червня 1860 року після тритижневої хвороби. Похований в Олександро-Невській лаврі у Свято-Духовій церкві під вівтарем. Згодом у 1935—1937 рр. поховання було втрачено^[4], як і багато інших.

Праці

Попечение о спасении души. М., 1908.
Беседа о лжесвидетельстве. СПб, 1834.
Ходи в Дом Божий с особенным удовольствием. СПб, 1843.
Беседы с духовенством Казанской епархии. СПб, 1855.
Заметки на историю Шрекка (Д. К. Д. Уч. № 5654).
Слово при вступлении в Калуж. епархию, 1855.
День святой жизни, или ответ на вопросы: как мне жить свято?. СПб, 1856.
День святой жизни. Москва, 1911
Пять писем еп. Иеремии (Соловьеву) (Рукопись ак. библ. № А 11/313).
Сокращение Герминевтики. (СПб дух. акад., 1819).
Богословия догматическая (на латин. яз.). СПб дух. акад., 1819.
Богословское учение о должностях. СПб дух. акад., 1819.
Богословия полемическая. СПб дух. акад., 1819.
Основания христианства. СПб дух. акад., 1819.
Истолкование некоторых частей Св. Писания (по словам прот. Певницкого). Русская старина, 1905, август, с. 321.
Записки по истории раскола (рукопись). Казан. акад.
Commentatio de prophetis in genere (докторская диссертация), 1817.
Слово в неделю св. Пасхи, говоренное в Александро-Невской Лавре. СПб, 1917.
Слово при открытии мощей свя. Митрофана Воронежского. СПб, 1832.
Истинно-древняя, истинно-православная Христова Церковь. СПб, 1854.
Слова и беседы на все воскресные и праздничные дни в году с присовокуплением слов и бесед на некоторые особенные случаи. Казань, 1849—1850 гг.
Житие святителей чудотворцев Гурия, архиеп. Казанского и Варсонофия, еп. Тверского. СПб, 1853.
Письмо преосвященного Григория архиепископа Тверского (впоследствии митрополита Новгородского) к Филарету, митрополиту Московскому, о чтении Священного Писания. М., 1861.
Христианские изыскания в Азии (перевод с англ.). Киев. старина, 1893, № 11, с. 205.
О Боге едином и о св. Троице. Христ. чтен., ч. VI, с. 50, 64, 166, 176, 183, 213.
Вечерние мысли (стихотворение). Библиограф, 1885, № 3, с. 51.

Примітки

↑ ^а ^б Григорий (Постников) // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. IXа. — С. 717.
d:Track:Q656 d:Track:Q602358 d:Track:Q24428807 d:Track:Q19908137 d:Track:Q23892910
↑ См. «Григорий (Постников Григорий Петрович) архиепископ Казанский и Свияжский с 1 марта 1848 года, митрополит с 26 августа 1856 года по 1 октября 1856 года.» [Архівовано 2011-03-15 у Wayback Machine.] сайт КДС
↑ ^а ^б «Московскія Вѣдомости». 16 октября 1856, № 124, стр. 1089.
↑ olga. Усыпальница Духовской церкви некрополь Александро-Невской Лавры (рос.). lavraspb.ru. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.

Література

Юкина Е. Митрополит Санкт-Петербургский и Новгородский Григорий (Постников) // Путь Православия. 1994. — № 3. — С. 118—134.
Берташ А., свящ., Фирсов С. Л., Зеленина Я. Э. Григорий (Постников). Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2006. — Т. XII. — С. 580—582. — ISBN 5-89572-017-X.(рос.)
Нифонтова О. И. Митрополит Григорий (Постников) или архиепископ Кирилл (Богословский-Платонов): идентификация анонимной рукописи русской духовно-академической философии первой половины XIX века // Богословско-исторический сборник. — 2022. — № 2 (25) (12 грудня). — С. 93-111.

Посилання

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q24428807">[[:ru:s:ЭСБЕ/Григорий_(Постников)|Григорий_(Постников)]]_//_''[[:d:Q23892910|Энциклопедический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Брокгауз_—_Ефрон_(издательство)|Брокгауз_—_Ефрон]],_1893._—_Т.&nbsp;IXа._—_С.&nbsp;717.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q656]][[d:Track:Q602358]][[d:Track:Q24428807]][[d:Track:Q19908137]][[d:Track:Q23892910]]</div>-1] а ^б Григорий (Постников) // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. IXа. — С. 717.
d:Track:Q656 d:Track:Q602358 d:Track:Q24428807 d:Track:Q19908137 d:Track:Q23892910

[2] См. «Григорий (Постников Григорий Петрович) архиепископ Казанский и Свияжский с 1 марта 1848 года, митрополит с 26 августа 1856 года по 1 октября 1856 года.» [Архівовано 2011-03-15 у Wayback Machine.] сайт КДС

[Rescr-3] а ^б «Московскія Вѣдомости». 16 октября 1856, № 124, стр. 1089.

[4] . Усыпальница Духовской церкви некрополь Александро-Невской Лавры (рос.). lavraspb.ru. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.

[1]

[2]

[3]

[4]