Гідрогеологія Грузії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

За геолого-структурними та гідродинамічними умовами на території Грузії виділяють 5 областей:

  • тріщинних вод кристалічного субстрату Вел. Кавказу;
  • тріщинних та тріщинно-карстових вод складчастої зони південного схилу Вел. Кавказу;
  • артезіанських басейнів Грузинської брили;
  • тріщинних та тріщинно-карстових вод Аджаро-Тріалецької складчастої зони;
  • тріщинних вод Артвіно-Болніської брили.

В межах кристалічного субстрату Великого Кавказу розвинуті азотні ультрапрісні гідрокарбонатні кальцієві або кальцієво-натрієві та вуглекислі, залізисті слабкосолоні гідрокарбонатні натрієво-кальцієві, рідше гідрокарбонатні хлоридні натрієво-кальцієві води. В артезіанських басейнах Грузинської брили розвинуті азотні та метанові води різного хім. складу та мінералізації (до 400 г/л). Ця область розділяється Дзирульським кристалічним масивом на Західно-Грузинський та Східно-Грузинський артезіанський басейни.

Для інших гідрогеолог. областей Грузії характерним є прояв молодого вулканізму. В зоні інтенсивного водообміну розвинуті прісні, азотні, гідрокарбонатні кальцієві води. Широко представлені вуглекислі та азотно-метанові гідрокарбонатні, содові та соляно-лужні мінеральні термальні та промислові води.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]