Девід Істон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Девід Істон
Народився24 червня 1917(1917-06-24)[2][3]
Торонто, Канада
Помер19 липня 2014(2014-07-19)[1] (97 років)
Країна Канада
Діяльністьполітолог, викладач університету
Галузьполітична система[4]
Alma materТоронтський університет, Гарвардський університет, Університет Макмастер і Kalamazoo Colleged
Знання мованглійська[5][4]
ЗакладУніверситет Каліфорнії в Ірвайні і Чиказький університет
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук і Королівське товариство Канади
Напрямокбіхевіоралізм[6]
Посадаголова[6][7]

Дейвид Істон (англ. David Easton, нар. 24 червня 1917(19170624), Торонто — пом. 19 липня 2014) — один з провідних канадських політологів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в 1917 році в Канаді (у той час була частиною Британської Імперії). Освіту здобув в університеті Торонто (англ. University of Toronto). У 1947 році отримав ступінь PhD в Гарвардському університеті. У цьому ж році почав свою кар'єру в Чиказькому університеті на кафедрі Політичної науки.

З 1981 р — професор Каліфорнійського університету. У 1968—1969 рр. президент Американської асоціації політичних наук. У 1984 року був обраний на пост віце-президента Американської академії наук і мистецтв.

Основний внесок Істона в політичну науку пов'язаний з адаптацією і застосуванням принципів і методів системного аналізу до вивчення функціонування політичних систем, а також із дослідженням проблем політичної соціалізації.

Акцент уваги Істона — на мінливості і динамічності політичних систем, на ролі різних структур у підтримці безперервності функціонування політичної системи. Істон визначає політичну систему як взаємодії, за допомогою яких у суспільстві здійснюється розподіл цінностей і на цьому ґрунті запобігають конфлікти між членами суспільства. При розгляді політичних систем Істон використовує кібернетичний принцип виміру показників функціонування системи на її «вході» (запити і потреби громадян) і «виході» (рішення і дії влади).

Першим запропонував найбільш систематичний виклад теорії політичної системи в роботах «Політична система» (1953), «Концептуальна структура для політичного аналізу» (1965), «Системний аналіз політичного життя» (1965).

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • М. Лендьєл. Істон Девід // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.304 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

[ред. | ред. код]