Депо
Депо — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Депо́ (фр. dépôt — «склад», «сховище»):
- Депо — підприємство на транспорті, яке забезпечує експлуатацію та ремонт рухомого складу залізниць, міського транспорту (трамваїв, тролейбусів), а також пожежних автомобілів.
- Залізничні депо розрізняють за видом рухомого складу, який обслуговують:
- Локомотивне депо — обслуговує локомотиви
- Моторвагонне депо — моторвагонний рухомий склад
- Електродепо метрополітену — електропоїзди метрополітену
- Електродепо — електропоїзди залізниць
- Вагонне депо — вагони
- Депо змішаного типу — одночасно обслуговує різні типи рухомого складу — електровози, тепловози, електропоїзди тощо
- Залізничні депо розрізняють за видом рухомого складу, який обслуговують:
- Орбітальне депо палива — автоматична станція із запасом палива, розташовуються на орбіті навколо Землі чи іншого тіла, що дозволяє будь-якому космічному апарату заправлятись в космосі.
«Депо» — назва низки залізничних станцій та зупинних пунктів поїздів:
- Депо — платформа в Ярославлі.
- Депо — платформи в Москві:
- Депо — платформа на Курському напрямку Московської залізниці;
- Депо — платформа на Савеловському напрямку Московської залізниці.
- Депо — платформа Одеської дирекції Одеської залізниці на станції Одеса-Сортувальна у місті Одеса.
- Депо-Вузол — зупинний пункт Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці у місті Дніпро.
- Депо — колишній зупинний пункт Запорізької дирекції Придніпровської залізниці у місті Запоріжжя.
- Депо — зупинний пункт Запорізької дирекції Придніпровської залізниці у місті Мелітополь.
- Депо — зупинний пункт Херсонської дирекції Одеської залізниці у місті Миколаїв.
- Депо — зупинний пункт Рівненської дирекції Львівської залізниці у селі Старі Кошари Ковельського району Волинської області.
Цю назву мають декілька географічних об'єктів, сторінка містить посилання на статті про кожен з них.
Якщо Ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Якщо Ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Депо — назва населених пунктів:
- Депо (медицина) — загальне поняття, яке вказує на різноманітні керовані сховища в організмі (мікроелементів[1], білків[2], ліпідів[3], клітин, тканин тощо).
- Депо крові — органи-резервуари, в яких у вищих тварин і у людини може зберігатися до 50 % всієї крові (до них належать печінка, селезінка, легені, шкіра (підшкірні судинні сплетіння)).
- Депо (фармація) — місце накопичення фізіологічних та синтетичних речовин.
- Депо ін'єкція[en] — введення ліків, які повільно вивільняються (активуються) та виконують лікувальну дію впродовж тривалого проміжку часу (від 1 тижня до 6 місяців).
- Депо (банківська справа) — область банківського обліку.
- Депо премій (англ. risk premium depot) — частина страхової премії, що належить перестраховикові.
- Закинуте депо[en] — це магазин чи хата, розташовують на ізольованих островах, щоб забезпечити аварійні запаси та допомогу для дорослих та жертв корабельних аварій.
- Депо // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 78. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- ↑ Фізіологія системи крові. Навчально-методичний посібник / Міщенко І. В., Павленко Г. П., Коковська О. В. — «Полтава» 2019. — 210 с. Електронне джерело [Архівовано 14 липня 2021 у Wayback Machine.] С.26
- ↑ Клінічна та лабораторна імунологія. Національний підручник / За ред. Кузнецової Л. В., Бабаджана В. Д., Фролова В. М. — Київ: «Поліграф плюс», 2012. — 922 с. ISBN 978-966-8977-08-4 (С.118)
- ↑ Біологічна хімія: Підручник. — Київ-Тернопіль: «Укрмедкнига», 2000. — 508 с. ISBN 966-7364-41-0 (с. 224—230)