Державний лад Ватикану
Ватикан — суверенна держава, абсолютна теократична монархія, якою керує Святий Престол. Суверенітет Ватикану визначено Латеранськими договорами 11 лютого 1929 р., укладеного між Святим Престолом та Італією. Ватикан не має формальної конституції. Де-факто ці функції виконують Конституційні факти держави-міста Ватикан від 7 червня 1929 р. (Основний закон держави-міста Ватикан), Закон про джерела права та інші закони) і Апостольська Конституція від 15 серпня 1967 р., яка називається «Regimini Ecclesiae Universae» і містить реформу Римської курії (набрала чинності 1 березня 1968 р.). У лютому 1996 року Папа Іван-Павло II видав нову Апостольську Конституцію «Вся паства Господа», яка містить нові правила спадкоємця Святого Престолу.
.jpg)
Папа Римський — голова Ватикану. Папа Римський обирається довічно, Колегією кардиналів на спеціальних зібраннях — конклавах, після смерті попередника (або після зречення останнього). У період коли Святий Престол вакантний (Sede vacante) функції голови держави виконує Колегія кардиналів.
Нині Голова держави-міста Ватикан — 266-й Папа Римський Франциск, у миру Хорхе Маріо Берґольйо (лат. Franciscus)[1]), обраний 13 березня 2013 року, інтронізація відбулась 19 березня 2013 року.
Уся верховна законодавча, виконавча і судова влада належить Папі Римському. Одночасно він є видимим головою Католицької Церкви і Святого Престолу.
Колегія кардиналів (лат. Collegio Cardinalizio — дорадчий орган при Папі, який збирається для обговорення і вирішення найважливіших питань церковних справ. Кардинали призначаються Папою довічно. Кількість кардиналів непостійна.
Римська курія (лат. Curia Romana) здійснює керівництво політичною, економічною та релігійною діяльністю Ватикану і Церкви. Вона є свого роду центральним урядом Католицької Церкви. До її складу входять 3 трибунали і 9 священних конгрегацій, ряд папських рад і комісій. Кожна конгрегація очолюється префектом. Члени Римської курії повинні йти у відставку зі смертю Папи або по досягненню 75 років.
Державний секретаріат (італ. Segreteria di Stato). Посаду Державного Секретаря зараз займає Тарчізіо Бертоне (італ. Tarcisio Bertone), призначений 26 червня 2006 року. Заступник Секретаря у загальних справах — Джованні Анджело Беччу (італ. Giovanni Angelo Becciu), призначений 10 травня 2011 р. Секретар по відносинах з державами — архієпископ Домінік Мамберті фр. Dominigue Mamberti, призначений 15 вересня 2006 р.
- Конгрегація з питань віровчення (італ. Congregazione per la Dottrina della Fede). Префект — архієпископ Герхард Людвіг Мюллер (нім. Gerhard Ludwsg Müller), призначений 2 липня 2012 р.
- Конгрегація з проблем єпископів (італ. Congregazione per i Vescovi). Префект — кардинал Марк Уелле (фр. Marc Ouellet), призначений 30 червня 2010 р..
- Конгрегація східних церкв (італ. Sacra Congregazione per le Chiese Orientali). Префект — кардинал Леонардо Сандрі (ісп. Leonardo Sandri), призначений 9 червня 2007 р.
- Конгрегація Богослужіння і дисципліни Таїнств (італ. Congregazione per il Culto Divino e la Disciplina dei Sacramenti). Префект — кардинал Антоніо Каньїсарес Льовера (ісп. Antonio Canizares Llovera), призначений 9 грудня 2008 року.
- Конгрегація в справах духівництва (італ. Congregazione per il Clero). Префект — архієпископ Мауро П'яченца (італ. Mauro Piacenza), призначений 7 жовтня 2007 р.
- Конгрегація у справах Інститутів Богопосвяченого життя і Товариств Апостольського життя (італ. Congregazione per gli Istituti di Vita Consacrata e le Societa di Vita Apostolica). Префект — кардинал Жоау Брас де Авіс (порт. João Bráz de Aviz), призначений 4 січня 2011 р.
- Конгрегація з канонізації святих (італ. Congregazione delle Cause dei Santi). Префект — кардинал Анджело Амато (італ. Angelo Amato), призначений 9 липня 2008 р.
- Конгрегація Католицької освіти (італ. Congregazione per l'Educazione Cattolica). Префект — кардинал Зенон Грохолевський (пол. Crocholewski Zenon), призначений 15 листопада 1999 р.
- ↑ Annuntio vobis gaudium magnum; habemus Papam // Vatican: the Holy See (англ.) . Архів оригіналу за 15 березня 2013. Процитовано 13 березня 2013.
- Сайт українських туристів[недоступне посилання з липня 2019]
.svg){kind=small}
| Держави |
|  |
|---|---|---|
| Невизнані республіки | ||
| Залежні території | ||
| Інші утворення | ||
¹ Частково розташована в іншій частині світу | ² Розташована в іншій частині світу, але пов'язується з Європою з точки зору культурних особливостей | ³ Визнана деякими країнами | ||
| Незалежні держави |
Австрія • Азербайджан² • Албанія • Андорра • Бельгія • Білорусь • Болгарія • Боснія і Герцеговина • Ватикан • Велика Британія • Вірменія² • Греція • Грузія² • Данія • Естонія • Ірландія • Ісландія • Іспанія¹ • Італія • Казахстан² • Кіпр² • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Люксембург • Мальта • Молдова • Монако • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Північна Македонія • Польща • Португалія • Росія² • Румунія • Сан-Марино • Сербія • Словаччина • Словенія • Туреччина² • Угорщина • Україна • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Чорногорія • Швейцарія • Швеція |  |
|---|---|---|
| Невизнані і частково визнані держави | ||