Джеймс Гансен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс Едвард Гансен
James Edward Hansen
Гансен на студентському саміті в березні 2009 року
Гансен на студентському саміті в березні 2009 року
Гансен на студентському саміті в березні 2009 року
Народився29 березня 1941(1941-03-29) (83 роки)
Денісон, Айова, США
Країнаамериканське
Національністьамериканець
Діяльністьфізик, викладач університету, астрофізик, захисник довкілля, кліматолог
Alma materУніверситет Айови
ГалузьФізика атмосфери
ЗакладКолумбійський університет
ПосадаЧлен Національної академії наук США
Науковий ступіньпрофесор
Науковий керівникДжеймс Ван-Аллен
ЧленствоНаціональна академія наук США
Європейська академія[1]
Нагороди
Особ. сторінкаcolumbia.edu/~jeh1/

Джеймс Едвард Гансен (англ. James Edward Hansen) — американський ад'юнкт-професор Департаменту екології та вивчення Землі у Колумбійському університеті. Гансен відомий своїми дослідженнями в області кліматології, є кліматичним активістом та одним із лідерів руху 350.org. Його звернення до конгресу США про загрозу зміни клімату в 1988 році стало відправною точкою у боротьбі проти глобального потепління[2]. Гансен попереджав про необхідність швидких дій з метою уникнення негативних наслідків для всієї планети[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Після закінчення Університету Айови Джеймс Гансен продовжив працювати над моделями теплопередачі випромінюванням, намагаючись зрозуміти атмосферу Венери. Пізніше вчений застосував і допрацював ці моделі для атмосфери Землі, враховуючи ефекти аерозолів до парникових газів на клімат Землі. Розроблені Гансеном моделі стали основою для розуміння кліматичних механізмів Землі. У 2009 році була опублікована його перша книга — «Бурі моїх онуків» (англ. Storms of My Grandchildren) і стаття «Око бурі» в журналі Nature[4]. З 1981 по 2013 рік очолював в НАСА Інститут космічних досліджень імені Годдарда (англ. Goddard Institute for Space Studies) у Нью-Йорку[5][6]. З 2014 року працює в Колумбійському університеті[7].

2013 року топ-кліматологи Кен Калдейра, Керрі Емануель, Джеймс Гансен та Том Віглі звернулися через ЗМІ до керівників найбільших держав із закликом підтримати розвиток більш безпечних ядерно-енергетичних технологій і відмовитися від неприйняття атомної енергетики[8].

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

Лауреат декількох поважних премій і нагород:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.ae-info.org/ae/User/Hansen_James
  2. Statement of Dr. James Hansen (PDF). web.archive.org. Climate Change. 22 серпня 2011. Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2011. Процитовано 10 червня 2021.
  3. Даремно йому не повірили. Вчений NASA передбачив сьогоднішню спеку ще 40 років тому. 20.07.2023, 17:20
  4. (англ.) Kloor, Keith (November 26, 2009). «The eye of the storm». Nature Reports Climate Change. [Архівовано 10 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Nature, 26 листопада 2009 року. doi:10.1038/climate.2009.124.
  5. Top NASA scientist arrested (again) in White House protest. Fox News (амер.). 25 березня 2015. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
  6. Earth’s Temperature Tracker. earthobservatory.nasa.gov (англ.). 5 листопада 2007. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 10 червня 2021.
  7. KintischFeb. 26, Eli; 2014; Pm, 2:45 (26 лютого 2014). Hansen's Climate Science and Advocacy Project Under Way. Science | AAAS (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 10 червня 2021.
  8. scientists issue open letter to policy influencers - CNN. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 20 листопада 2021.
  9. Hansen, Ramanathan win Tang Prize in sustainable development - Focus Taiwan. focustaiwan.tw (zh-Hant-TW) . Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джеймс Гансен