Перейти до вмісту

Джулія Гарнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джулія Гарнер
Julia Garner
Гарнер 2020
Гарнер 2020
Гарнер 2020
Народилася1 лютого 1994(1994-02-01) (30 років)
Нью-Йорк, США
НаціональністьЄвреї в Ізраїлі[2][3][4]
ГромадянствоСША США
Релігіяюдаїзм[5][4] і християнство
ДіяльністьАкторка
Alma materEagle Hill Schoold
Роки діяльності2010 –дотепер
ЧоловікМарк Фостер (2019)
Батьки
Tami Gingoldd[4]
IMDbID 3400186
Нагороди та премії
«Еммі» (2019, 2020, 2022)
CMNS: Джулія Гарнер у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гарнер.

Джулія Гарнер (англ. Julia Garner; нар. 1 лютого 1994, Нью-Йорк, США)[6] — американська акторка. Найбільш відома за роллю Рут Ленгмор в кримінальній драмі «Озарк» від Netflix, за яку отримала визнання критиків і здобула премію «Золотий глобус» (2023), а також три премії «Еммі» (2019, 2020, 2022) як найкраща акторка другого плану в драматичному серіалі.

Гарнер також зіграла ролі в історико-драматичному шпигунському телесеріалі «Американці» (2015—2018) від FX, драмедійному мінісеріалі «Маніяк» (2018) від Netflix і кримінальному серіалі «Брудний Джон» (2018—2019) від Bravo.

Гарнер з'явилася у фільмах «Марта, Марсі Мей, Марлен» (2011), «Переваги скромників» (2012), «Місто гріхів 2: Жінка, заради якої варто вбивати» (2014), а також зіграла головні ролі у фільмах «Уже не діти» (2012), «Ми такі, які є» (2013), «Бабуся» (2015), «Рудим тут не місце» (2017) і «Асистентка» (2019).

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Гарнер народилася в Рівердейлі, Нью-Йорк.[7] Її мати — Тамі Гінгольд— терапевт, яка мала успішну кар'єру комедіантки на її батьківщині— Ізраїлі. Її батько — Томас Гарнер — художник і вчитель малювання, родом із Шейкер-Гайтс (Огайо), єврей за походженням.[8][9] Вона також має старшу сестру Анну, яка є сценаристкою і продюсеркою.[8]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Гарнер почала брати уроки акторської майстерності в 15 років для того, щоб побороти сором'язливість.[6] В 17 років вона дебютувала на великому екрані у фільмі Шона Деркіна «Марта, Марсі Мей, Марлен», зігравши роль Сари.[10]

У 2012 році режисер Девід Чейз запросив її зіграти маленьку роль у фільмі «Не зникай», написану спеціально для неї.[8] У тому ж році вона виконала свою першу головну роль у фільмі «Уже не діти».[8] В 2013 році Гарнер разом з Ешлі Белл зіграла головну роль у фільмі жахів «Останнє вигнання диявола: Друге пришестя», а також знялася в головній ролі в американському римейку мексиканського горору «Ми такі, які є».[11][12]

У 2014 році Гарнер знялася в фільмі «Місто гріхів 2: Жінка, заради якої варто вбивати», де зіграла роль нового персонажа— Марсі— молодої стриптизерки, в якої перетнулися шляхи з іншим новим персонажем— Джонні, якого зіграв Джозеф Гордон-Левітт.[13] Ці зйомки стали для неї першим досвідом роботи з технологією хромакей.[6]

В 2015 році Гарнер зіграла другорядну роль в третьому сезоні історико-драматичного шпигунського телесеріалу «Американці» від FX, після чого продовжила повертатись в шоу з періодичними появами з четвертого по шостий сезони.[14]

У 2016 році вона повинна була дебютувати в офф-Бродвейському театрі MCC Theater у виставі Ноя Гейдла «Smokefall», але їй довелося залишити репетиції через конфлікт у графіках.[15]

З 2017 року Гарнер грає роль Рут Ленгмор в кримінальній драмі «Озарк» від Netflix разом із Джейсоном Бейтманом і Лорою Лінні.[16] Ця роль принесла їй визнання критиків і прайм-тайм премію «Еммі» за найкращу жіночу роль другого плану в драматичному серіалі.[17]

У 2018 році Гарнер з'явилася в мінісеріалі «Маніяк» від Netflix, в якому зіграла Еллі— сестру персонажа Емми Стоун.[18] Також вона регулярно з'являється в кримінальному серіалі «Брудний Джон» (2018-) від Bravo, де грає роль Терри Ньюелл— дочки персонажа Конні Бріттон.[19]

В жовтні 2019 року Гарнер затверджена на головну роль Анни Сорокін у драматичному мінісеріалі Шонди Раймс «Вигадана Анна», що з'явився на Netflix у 2022 році.[20]

Особисте життя

[ред. | ред. код]
Гарнер у 2020

З грудня 2019 року Гарнер одружена з музикантом Марком Фостером — головним вокалістом рок-гурту Foster the People.[21][22]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Фільми

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2010 кф Мрійник The Dreamer дівчина на тротуарі
2010 кф Одна тисяча кранів One Thousand Cranes Доріан
2011 ф Марта, Марсі Мей, Марлен Martha Marcy May Marlene Сара
2012 ф Уже не діти Electrick Children Рейчел МакНайт
2012 ф Переваги скромників The Perks of Being a Wallflower Сюзан
2012 ф Не зникай Not Fade Away дівчина в машині
2013 ф Ми такі, які є We Are What We Are Роуз Паркер
2013 ф Останнє вигнання диявола: Друге пришестя The Last Exorcism Part II Гвен
2013 ф Hair Brained Шона Голдер
2014 ф Я вірю в єдинорогів I Believe in Unicorns Кессіді
2014 ф Місто гріхів 2: Жінка, заради якої варто вбивати Sin City: A Dame to Kill For Марсі
2015 ф Бабуся Grandma Сейдж
2016 ф Хороші діти Good Kids Тінслі
2017 ф Tomato Red Джемалі Меррідю
2017 ф One Percent More Humid Кетрін
2017 ф Everything Beautiful Is Far Away Рола
2019 ф Асистентка The Assistant Джейн
2023 ф Королівський готель The Royal Hotel Ганна
2024 ф Квартира 7А Apartment 7A Террі Джіоноффріо
2025 ф Людина-вовк Wolf Man Шарлотта
2025 ф Фантастична четвірка The Fantastic Four Шалла Бел / Срібний Серфер

Телебачення

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2015—2018 с Американці The Americans Кімберлі Бріленд (10 епізодів)
2016 с Дівчата Girls сусідка Чарлі (Епізод: «The Panic in Central Park»)
2016—2017 с The Get Down Клавдія Ганнс (2 епізоди)
2017—2022 с Озарк Ozark Рут Ленгмор (44 епізоди)
2018 с Вейко Waco Мішель Джонс (6 епізодів)
2018 с Маніяк Maniac Еллі Ландсберг (5 епізодів)
2018—2019 с Брудний Джон Dirty John Терра Ньюелл (8 епізодів)
2019 с Сучасне кохання Modern Love Медді (2 епізоди)
2020 мс Робоцип Robot Chicken різні ролі (Епізод: «Callie Greenhouse in: Fun. Sad. Epic. Tragic»)
2022 с Вигадана Анна Inventing Anna Анна Делві (9 епізодів)

Нагороди й номінації

[ред. | ред. код]
Нагорода Рік Категорія Робота Результат
Золотий глобус 2021 Найкраща жіноча роль другого плану в серіалі, мінісеріалі або телефільмі Озарк Номінація
2023 Перемога
Найкраща жіноча роль в серіалі, мінісеріалі або телефільмі Вигадана Анна Номінація
Еммі 2019 Найкраща жіноча роль другого плану в драматичному телесеріалі Озарк Перемога
2020 Перемога
2022 Перемога
Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або серіалі-антології, або телефільмі Вигадана Анна Номінація
Премія Гільдії кіноакторів США 2019 Найкраща жіноча роль у драматичному телесеріалі Озарк Номінація
Найкращий акторський склад у драматичному телесеріалі Номінація
2021 Номінація
Найкраща жіноча роль у драматичному телесеріалі Номінація
2023 Номінація
Найкращий акторський склад у драматичному телесеріалі Номінація
Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Вигадана Анна Номінація
Вибір телевізійних критиків 2019 Найкраща жіноча роль другого плану в мінісеріалі, або телефільмі Брудний Джон Номінація
Найкраща жіноча роль другого плану в драматичному телесеріалі Озарк Номінація
2021 Номінація
2023 Номінація
Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Вигадана Анна Номінація
Незалежний дух 2021 Найкраща жіноча роль Асистентка Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ https://e.walla.co.il/item/2676992
  3. ↑ https://xnet.ynet.co.il/articles/0,7340,L-5615305,00.html
  4. ↑ а б в https://www.imdb.com/name/nm3400186/bio
  5. ↑ https://www.wmagazine.com/story/julia-garner-ozark-netflix-ruth/
  6. ↑ а б в Джулія Гарнер. kino-teatr.ua. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2020.(укр.)
  7. ↑ Macaulay, Scott (2012). Julia Garner. 25 New Faces of Independent Film (story series). Filmmaker. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 14 квітня 2020.(англ.)
  8. ↑ а б в г Shattuck, Kathryn (1 березня 2013). Already a Cinema Veteran at 19. The New York Times. Архів оригіналу за 7 березня 2013. Процитовано 14 квітня 2020.(англ.)
  9. ↑ Cusumano, Katherine (24 липня 2017). Julia Garner Had a Hand Double For One Unexpectedly Terrifying Scene in Ozark. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 14 квітня 2020.(англ.)
  10. ↑ Julia Garner Biography. IMDb. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 14 квітня 2020.(англ.)
  11. ↑ The Last Exorcism Part II (original title). IMDb. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.(англ.)
  12. ↑ We Are What We Are (original title). IMDb. Процитовано 14 квітня 2020.(англ.)
  13. ↑ Chitwood, Adam (29 січня 2013). Eva Green to Lead SIN CITY: A DAME TO KILL FOR; Julia Garner Joins Cast. Collider. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 14 квітня 2020.(англ.)
  14. ↑ Emami, Gazelle (March 2016). Making the Americans Great, Again. Vulture.com. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 14 квітня 2020.(англ.)
  15. ↑ Former Annie Joins MCC's Smokefall. Playbill. 25 січня 2016. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 14 квітня 2020.(англ.)
  16. ↑ Netflix Drama 'Ozark' Adds Julia Garner Opposite Jason Bateman and Laura Linney. Variety. 25 жовтня 2016. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 14 квітня 2020.(англ.)
  17. ↑ Nominees/Winners | Television Academy. Academy of Television Arts & Sciences. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.(англ.)
  18. ↑ Petski, Denise (22 серпня 2017). 'Maniac': Sonoya Mizuno Cast As Regular & Julia Garner To Recur In Emma Stone-Jonah Hill Netflix Series. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 14 квітня 2020.(англ.)
  19. ↑ Dirty John (original title). IMDb. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 14 квітня 2020.(англ.)
  20. ↑ Andreeva, Nellie; Petski, Denise (31 жовтня 2019). Anna Chlumsky & Julia Garner Among 5 Cast In Shonda Rhimes' Netflix Series Based On Anna Delvey. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 14 квітня 2020.(англ.)
  21. ↑ Mizoguchi, Karen (29 грудня 2019). Julia Garner Is Married! Actress Weds Foster the People Frontman Mark Foster. People. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.(англ.)
  22. ↑ Macon, Alexandra. Actress Julia Garner Planned the Ideal New York City Hall Wedding. Vogue (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джулія_Гарнер&oldid=43473370