Перейти до вмісту

Дон Ейрі

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дон Ейрі
англ. Don Airey
Зображення
Don Airey
Don Airey
Основна інформація
Повне ім'яДональд Ейрі
Дата народження21 червня 1948(1948-06-21) (76 років)
Місце народженняСандерленд,
Англія Англія
Роки активності1971 — наш час
Громадянство Велика Британія
Професіямузикант, композитор, автор пісень
ОсвітаНоттінгемський університет і Королівський північний музичний коледжd
ВчителіRyszard Bakstd
Інструментиклавішні, орган, синтезатор, вокал
Жанррок, хард-рок, хеві-метал, блюз-рок, прогресивний рок, джаз-ф'южн
КолективиDeep Purple, Rainbow, Black Sabbath, Judas Priest, Whitesnake, Jethro Tull, Electric Light Orchestra, Оззі Осборн, Ґері Мур, Гленн Тіптон, Wishbone Ash, Ten,
ЧленствоDeep Purple
www.donairey.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Дональд Сміф (Дон) Ейрі (англ. Donald Smith (Don) Airey; нар. 21 червня 1948 в місті Сандерленд, Англія) — британський піаніст, композитор, органіст, аранжувальник. Здобув популярність, співпрацюючи з багатьма відомими гуртами і музикантами, зокрема з Оззі Осборном, Ґері Муром, Брайаном Меєм, Black Sabbath, Judas Priest, тощо. В 2002 році замінив Джона Лорда і є постійним учасником Deep Purple.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Натхненний своїм батьком, Норманом Ейрі, Дон Ейрі полюбив музику в ранньому віці і навчався грати на класичному фортепіано з семи років.[1] Він закінчив Університет Ноттінгема (англ. University of Nottingham) і отримав диплом Королівського Північного Коледжу Музики (англ. Royal Northern College of Music).

Музична кар'єра

[ред. | ред. код]

В 1971 році Дон Ейрі переїхав до Лондона і приєднався до гурту Козі Пауелла, який називався Hammer. Дон працював над кількома альбомами сольних виконавців і був сесійним музикантом в Black Sabbath під час запису альбому Never Say Die! в 1978. Незабаром Козі Пауелл запросив Дона в Rainbow, і врешті в 1978 Дон стає повноцінним учасником гурту. З Rainbow він записав альбоми Down to Earth і Difficult to Cure. Він також грав в одному з найвпливовіших джаз-рок гуртів Colosseum II.

Після того, як Дон залишив Rainbow в 1981 році, він приєднався до Оззі Осборна на три роки і брав участь в записі альбомів Bark at the Moon та Speak of the Devil, Blizzard of Ozz, виступав з Оззі Осборном під час туру в підтримку альбому Diary of a Madman в 1981—1982. В 1987 Ейрі приєднався до Jethro Tull під час туру на підтримку альбому Crest of a Knave. В тому ж році у світ вийшов альбом гурту Whitesnake з однойменною назвою Whitesnake, в якому Ейрі грав на клавішних. Незабаром після цього він пішов з гурту, щоб записати сольний альбом K2 — Tales of Triumph and Tragedy. В записі альбому брали участь: Ґері Мур, Кейт Ейрі — гітари, Козі Пауелл — барабани, Лоренц Коттл — бас-гітара, Кріс (Гамлет) Томпсон, Колін Блонстоун, Мел Ґаллі, Ґенкі Хітомі — вокал. Альбом зазнав комерційної невдачі і вийшов в 1989 році обмеженим тиражем в Німеччині та Японії.

В 1990 році Дон Ейрі грав на клавішних на альбомі Painkiller гурту Judas Priest. Спочатку Ейрі грав у всіх композиціях альбому, але його партії були вирізані, щоб зробити звучання альбому більш жорстким і важчим. В 1997 році приєднався до гурту Katrina and the Waves і зіграв з ними на Євробаченні пісню «Love Shine a Light» в 1997 році. Пісня виграла конкурс. В 1999 році він приєднався до хард-рок гурту Ten, в якому він грав на клавішних на альбомі Babylon. Він також гастролював з гуртом на підтримку нового альбому. Ейрі працював з Брюс Діккінсоном з Iron Maiden, брав участь в записі альбому Tattooed Millionaire, який вийшов в 1990, співпрацював з Брайаном Меєм (альбом Back to the Light), Міккі Муді (альбом I Eat them for Breakfast). В 2006 році взяв участь в записі альбому Ґері Мура Old New Ballads Blues.

Deep Purple

[ред. | ред. код]

Дон Ейрі працював в гурті Company of Snakes, коли басист Роджер Гловер звернувся до нього влітку 2001 року з проханням підмінити на гастролях захворілого клавішника Джона Лорда. Ейрі вдалося вдало вписатися в зірковий колектив і в 2002, коли Джон Лорд зважився залишити «Deep Purple» заради своєї мрії — повноцінної роботи над багатогранними симфонічними творами — Дон Ейрі став постійним учасником гурту. З Deep Purple Ейрі записав три студійні альбоми: Bananas (2003), Rapture of the Deep (2005) і Now What?! (2013).

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Ейрі живе зі своєю дружиною, Доріс, і трьома дітьми в Південно-Західному Кембріджширі. В нього є два брати: Кейт, який грав в рок-гурті The Zombies (2001—2010 роки) та Пол.[2] В даний час Дон Ейрі пише книгу про власний досвід в музичному бізнесі.[1]

Підтримка України

[ред. | ред. код]

У березні 2022 року Дон Ейрі разом із іншими учасниками «Deep Purple» засудив російське вторгнення в Україну:[3][4][5]

Спостерігаючи за новинами про те, що російські ракети щойно зруйнували Оперний театр у Харкові, де майже рівно 20 років тому виступали «Deep Purple», згадую, як Ієн Гіллан знайшов у роздягальні та одягнув пачку й проголосив себе «Deep Purple в сукні», як обладнання мало прибути о 19:00, а шоу повинно було якимось чином розпочатись о 20:00. Пам'ятаю старого апаратника, який намагався змусити молоду публіку сісти під час концерту з таким завзяттям, що в нього стався припадок. Пам'ятаю, як наступного дня на шляху до аеропорту запитав про статую: "Це Ленін?", а Роджер Гловер відповів: "Ну, це точно не Маккартні". Сьогодні інший день, та я щойно написав Дмитру Медведєву, колишньому президенту, а нині голові Ради безпеки Росії, та повернув автограф, який він дав мені на вечері для «Deep Purple» в Палаці Горького в березні 2011 року, на знак протесту проти його численних заяв після вторгнення.

Дон Ейрі

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • 1974 — Козі Пауелл — «Na Na Na» (сингл)
  • 1976 — Babe Ruth — Kid's Stuff
  • 1976 — Colosseum II — Strange New Flesh
  • 1977 — Colosseum II — Electric Savage
  • 1977 — Colosseum II — War Dance
  • 1977 — Ендрю Ллойд Веббер — Variations
  • 1978 — Джим Рафферті — Don't Talk Back
  • 1978 — Strife — Back to Thunder
  • 1978 — Black Sabbath — Never Say Die!
  • 1979 — Ґері Мур — Back on the Streets
  • 1979 — Rainbow — Down to Earth
  • 1979 — Козі Пауелл — Over the Top
  • 1980 — Оззі Осборн — Blizzard of Ozz
  • 1980 — Michael Schenker Group — The Michael Schenker Group
  • 1980 — Берні Марсден — And About Time Too
  • 1981 — Козі Пауелл — Tilt
  • 1981 — Rainbow — Difficult to Cure
  • 1981 — Rainbow — Finyl Vinyl (compilation album — 1986)
  • 1982 — Ґері Мур — Corridors of Power
  • 1983 — Ґері Мур — Dirty Fingers
  • 1983 — Ґері Мур — Rockin' Every Night — Live in Japan
  • 1983 — Оззі Осборн — Bark at the Moon
  • 1985 — Alaska — The Pack
  • 1985 — Phenomena — Phenomena
  • 1985 — Ґері Мур — Run For Cover
  • 1986 — Zeno — Zeno
  • 1987 — Thin Lizzy — Soldier of Fortune (компіляція)
  • 1987 — Whitesnake — Whitesnake
  • 1987 — Wild Strawberries — Wild Strawberries
  • 1987 — Helix — Wild in the Streets
  • 1988 — Fastway — Bad Bad Girls
  • 1988 — Jethro Tull — 20 Years of Jethro Tull
  • 1989 — Дон Ейрі — K2
  • 1989 — Ґері Мур — After the War
  • 1989 — Whitesnake — Slip of the Tongue
  • 1989 — Crossbones — Crossbones
  • 1990 — Perfect Crime — Blond on Blonde
  • 1990 — Jagged Edge — You Don't Love Me
  • 1990 — Judas Priest — Painkiller
  • 1990 — Брюс Дікінсон — Tattooed Millionaire
  • 1990 — Forcefield — IV — Let the Wild Run Free
  • 1990 — Ґері Мур — Still Got the Blues
  • 1990 — Tigertailz — Bezerk
  • 1992 — Козі Пауелл — Let the Wild Run Free
  • 1992 — UFO — High Stakes & Dangerous Men
  • 1992 — Anthem — Domestic Booty
  • 1992 — Kaizoku — Kaizoku
  • 1993 — Брайан Мей — Back to the Light
  • 1994 — Ґрем Боннет — Here Comes the Night
  • 1994 — The Kick — Tough Trip Thru Paradise
  • 1994 — Katrina and the Waves — Turnaround
  • 1997 — Quatarmass II — Long Road
  • 1997 — Гленн Тіптон — Baptizm of Fire
  • 1998 — Колін Блонстоун — The Light
  • 1998 — The Cage — The Cage
  • 1998 — Олаф Ленк — Sunset Cruise
  • 1998 — Едді Хардін — Wind in the Willows (наживо)
  • 1998 — The Snakes — Live in Europe
  • 1999 — Millennium — Millennium
  • 2000 — Міккі Муді — I Eat Them for Breakfast
  • 2000 — Silver — Silver
  • 2000 — Улі Джон Рот — Transcendental Sky Guitar
  • 2000 — Olaf Lenk's F.O.O.D. — Fun Stuff
  • 2000 — Ten — Babylon
  • 2002 — Company of Snakes — Burst The Bubble
  • 2001 — Маріо Фашано — E-Thnic
  • 2001 — Judas Priest — Demolition
  • 2001 — Silver — Dream Machines
  • 2001 — Rolf Munkes' Empire — Hypnotica
  • 2001 — Company of Snakes — Here They Go Again
  • 2002 — Metalium — Hero Nation — Chapter Three
  • 2002 — Берні Марсден — Big Boy Blue
  • 2002 — Rolf Munkes' Empire — Trading Souls
  • 2003 — Deep Purple — Bananas
  • 2003 — Living Loud — Living Loud
  • 2003 — Silver — Intruder
  • 2005 — Кімберлі Рюв — Essex Hideaway
  • 2005 — Deep Purple — Rapture of the Deep
  • 2006 — Гвін Аштон — Prohibition
  • 2006 — Ґері Мур — Old New Ballads Blues
  • 2006 — Гленн Тіптон — Edge of the World
  • 2008 — Дон Ейрі — A Light In The Sky
  • 2008 — Judas Priest — Nostradamus
  • 2011 — Saxon — Call to Arms
  • 2011 — Wishbone Ash — Elegant Stealth
  • 2011 — Дон Ейрі — All Out
  • 2013 — Deep Purple — Now What?!

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Don Airey interview [Архівовано 8 січня 2016 у Wayback Machine.] — BBC Wear
  2. Don Airey's profile [Архівовано 26 квітня 2013 у Wayback Machine.] — Official Deep Purple website
  3. Deep Purple is apolitical, but…. The Highway Star. 5.03.2022. Процитовано 24 серпня 2022.
  4. Група Deep Purple підтримала Україну та повернула Дмитру Медведєву автограф. Фокус. 6.03.2022. Процитовано 24 серпня 2022.
  5. Олеся Котубей (7.03.2022). Deep Purple підтримали Україну, розказали історію про Харків і повернули Медведєву його автограф. Суспільне мовлення України. Процитовано 24 серпня 2022.