Очікує на перевірку

Дорліак Ніна Львівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дорліак Ніна Львівна
Основна інформація
Дата народження7 липня 1908(1908-07-07)
Місце народженняСанкт-Петербург, Російська імперія
Дата смерті17 травня 1998(1998-05-17) (89 років)
Місце смертіМосква, Росія
ПохованняНоводівичий цвинтар
Громадянство Російська імперія
 СРСР
 Росія
Професіїоперна співачка, вчителька музики
ОсвітаМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Співацький голоссопрано
Інструментивокал[d]
ЗакладМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
народний артист СРСР народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР заслужений діяч мистецтв РРФСР

Ніна Львівна Дорліа́к (7 липня 1908, Санкт-Петербург — 17 травня 1998, Москва) — російська та радянська камерна і оперна співачка (сопрано), педагог. Народна артистка СРСР (02.07.1990)[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї з французьким, англійським та німецьким корінням[2].

У дитинстві навчалася в німецький гімназії св. Петра (Петришуле) у Санкт-Петербурзі. Первинну музичну освіту отримала у своєї матері К. Н. Дорліак.

У 1932 закінчила Московську консерваторію по класу К. Н. Дорліак. У 1935 закінчила аспірантуру консерваторії також під керуванням матері.

У 1933—1935 співала в Оперній студії Московської консерваторії партії Мімі («Богема» Дж. Пуччіні), Сюзанни та Керубіно («Весілля Фігаро» У. Моцарта).

З 1935 року виступала в концертах, зокрема, в ансамблі з С. Т. Ріхтером (з 1943), котрий згодом став її чоловіком.

У 1930—1940-ві рр. зі співачкою виступали піаністи-солісти К. Н. Ігумнов, О. Б. Гольденвейзер, М. В. Юдіна, М. І. Грінберг. Не одноразово співала в концертах органіста А. Ф. Гедике.

У концертний репертуар входили романси й забуті оперні арії російських і західноєвропейських композиторів, вокальна лірика радянський авторів (часто була першої виконавицею). Вперше виконала ряд камерних творів С. С. Прокоф'єва і Д. Д. Шостаковича (вокальний цикл «З єврейської народної поезії» (1948—1955)).

Гастролювала за кордоном: Чехословаччина, Китай, Угорщина, Болгарія, Румунія.

У 1961 покинула сцену.

Від 1935 вела педагогічну роботу в Московській консерваторії (з 1947 — професор).

Серед учнів — Т. Ф. Тугарінова, Г. А. Писаренко, А. Є. Ільїна, А. Ф. Гай, В. І. Зарубін, Є. П. Брильова, Р. Г. Кадиров, Е. З. Курмангалієв, А. А. Науменко, Н. І. Бурнашева, М. А. Суханкина, Я. Іванилова, Є. Кичигіна, О. Усов, А. Соболєва, Т. Черкасова, А. Аблабердиєва та ін.

Квартиру Ріхтерів у Москві на Великій Бронной вулиці у домі 2/6 співачка заповіла Державному музею образотворчих мистецтв ім. Пушкіна.

Померла 17 травня 1998 року у Москві, не переживши чоловіка й на рік. Похована на Новодівичому цвинтарі поруч із матір'ю та братом.

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Батько — Лев Фабіанович Дорліак (1875—1914), фінансист, упродовж багатьох років був особовим секретарем міністра фінансів В. М. Коковцова.
  • Мати — Ксенія Миколаївна Дорліак (урожд. Фелейзен) (1881/1882—1945), фрейліна двора Марії Федорівни, згодом радянська оперна артистка (меццо-сопрано), вокальний педагог, музичний і суспільний діяч. Після смерті чоловіка покинула сцену, але з 1920 року відновила виступи. Доктор мистецтвознавства (1941). Заслужений діяч мистецтв РСФСР (1944).
  • Чоловік — Святослав Теофілович Ріхтер (1915—1997), піаніст. Народний артист СРСР (1961). Автор і кінокритик Інга Карєтникова у своїх мемуарах вказує на те, шлюб мав фіктивний характер[3].
  • Брат — Дмитро Львович Дорліак (1912—1938), актор.
  • Племінник — Дмитро Дмитрович Дорліак (1937—2018), актор. Після смерті батька з однорічного віку виховувався Ніною Львівною. Останні роки жив у Франції.

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента СССР от 2 июля 1990 г. N 337 «О присвоении почетного звания „Народный артист СССР“ тов. Дорлиак Н. Л.»
  2. ↑ Биография Нины Львовны Дорлиак
  3. ↑ Из мемуаров Каретниковой: Все знали, что Рихтер гомосексуал, но он и Дорлиак были расписаны. Для властей она была его женой. gordonua.com. 17 жовтня 2015. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 18 жовтня 2015.
  4. ↑ ДОРЛИАК в энциклопедии музыки. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  5. ↑ Мемориальная квартира Святослава Рихтера | Квартира | Кабинет Нины Дорлиак (рос.). Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 17 березня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дорліак_Ніна_Львівна&oldid=39256559