Тернопілля
село Тернопілля | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Львівська область | ||||
Район | Стрийський район | ||||
Тер. громада | Тростянецька сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA46100250160087953 | ||||
Облікова картка | с. Тернопілля | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1944 | ||||
Населення | 473 | ||||
Площа | 0,75 км² | ||||
Густота населення | 630,67 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 81610[1] | ||||
Телефонний код | +380 3241 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°37′46″ пн. ш. 23°56′40″ сх. д. / 49.62944° пн. ш. 23.94444° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
282 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 81610, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Тернопілля | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Тернопі́лля — село в Україні, в Стрийському районі Львівської області. Населення становить 473 особи. Орган місцевого самоврядування — Тростянецька сільська рада.
У 1772 році територія увійшла до складу Габсбурзької монархії (від 1804 — Австрійської імперії). У 1786 році було засновано німецьку колонію Дорнфельд (нім. Dornfeld — поле колючок)[2]. Станом на 1808 р. у колонії проживало 412 протестантів[3], 1921 р. — 2103, 1923 р. — 2149, 1926 р. — 2126, 1934 р. — 1540.
Назва Тернопілля — з 1976 року[4].
У щиті, розтятому й перетятому на червоні та сині поля, — срібна квітка терну (герб є промовистим) з золотим осердям і зеленими листочками. Тернова квітка була на печатках Дорнфельда в ХІХ ст. і вказує на назву села.
- Альфред Бізанц — австрійський та український військовий діяч, підполковник УГА та Армії УНР. За походженням німець.
У роки Першої світової війни — офіцер австрійської армії. З листопада 1918 командир Львівської (Сьомої) бригади УГА, групи військ «Південь». В березні 1919 бригада Бізанца відзначилась в ході Вовчухівської onepaції 1919. 7.6.1919 Львівська бригада УГА розпочала Чортківський наступ 1919. За дії бригади під час цієї операції йому було присвоєно звання підполковника. В серпні 1919 його частина успішно діяла під час наступу об'єднаних українських армій на Київ. В січні 1920 підрозділ Бізанца у складі частин Української Галицької Армії, внаслідок епідемії тифу і повної відсутності боєприпасів потрапив у критичне становище, був змушений перейти на службу в Червону Українську Галицьку Армію. 24.4.1920 група військ під командуванням Б. вийшла зі складу ЧУГА і, прорвавши польську лінію фронту в р-ні Михнівки, вирушила на з'єднання з частинами Армії УНР. На поч. 40-х рр. Б. -референт українських справ в Управлінні Генеральною Губернію. У 1943-44 Б. очолював Військову управу Дивізії «Галичина». У 1945 заарештований радянськими спецслужбами і засланий. Подальша його доля невідома.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Миколаївський район. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
- ↑ Штойко П. Ґеоґрафія німецьких колоній у Галичині кінця XVIII — початку ХХ століть, в НКГ
- ↑ Німецькі колонії Галичини у таблицях: Довідник / Упор., передм. І. Монолатія. — Коломия, 2000. — С. 16, табл. № 1
- ↑ Облікова картка с. Тернопілля. ВРУ. Процитовано 2 липня 2014.
- Облікова картка с. Тернопілля на сайті Верховної Ради України
- (нім.) Карта німецьких поселень Галичини у 1939 році.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |