Діно да Коста
Діно да Коста | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Да Коста під час тренувань у 1956 році | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 1 серпня 1931[2] | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Ріо-де-Жанейро, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 10 листопада 2020[1] (89 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Верона, Венето, Італія[1] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 182 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 80 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Бразилія Італія | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник, нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність*** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
*** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Діно да Коста (італ. Dino da Costa, 1 серпня 1931, Ріо-де-Жанейро — 10 листопада 2020, Верона) — бразильський футболіст, нападник, після переїзду до Італії прийняв італійське громадянство і провів один матч за національну збірну Італії. Найкращий бомбардир чемпіонату Італії 1956/57. Діно — один з найкращих нападників в історії «Роми» і був наділений потужним ударом[3]. З командою став володарем Кубка ярмарків.
Перш ніж стати футболістом, Діно збирався стати священиком, але після розмови зі своїм духівником Доном Аугусто, майбутнім єпископом Терезіни, Діно вибрав кар'єру футболіста. Він став виступати за «Ботафогу», де дебютував в основному складі в 1948 році, граючи разом з Нілтоном Сантосом і Гаррінчею. У 1948 році він виграв Лігу Каріоку.
У 1955 році Діно разом із Луїсом Вінісіо перейшов в італійську «Рому», будучи поміченим під час європейського турне «Ботафого». Легкості переходу Діно сприяли коріння футболіста: він народився в сім'ї «оріунді», вихідців з Італії. Діно дебютував в італійському чемпіонаті 18 вересня 1955 року, в матчі з «Віченцею», в якій «джалороссі» перемогли 4:1. В Ромі да Коста провів 149 матчів у чемпіонаті, забивши 71 гол і 10 матчів у Кубку Італії з 5-ма забитими м'ячами, а також 3 голи в 4-х матчах у Кубку ярмарків. У сезоні 1956/57 Діно став найкращим бомбардиром італійського чемпіонату з 22 голами.
У 1960 році Діно на правах оренди виступав за «Фіорентину», але не дуже вдало — всього 8 м'ячів у 30 матчах. Тим не менш за цей сезон 1960/61 він з клубом став переможцем Кубка Італії та володарем Кубка Кубків УЄФА. Потім Діно ненадовго повернувся в «Рому», а в листопаді 1961 року перейшов в «Аталанту», вигравши у сезоні 1962/63 ще один Кубок Італії.
У 1963 році Діно був придбаний «Ювентусом» як резервний гравець на заміну основним форвардам команди, але завдяки непоганій грі, один з трьох проведених у складі «старої синьйори» сезонів Діно провів у ролі основного форварда команди. Всього в «Юве» Діно зіграв 70 матчів (51 в серії A, 4 в кубку Італії і 15 в єврокубках) і забив 12 м'ячів (11 в чемпіонаті і 1 в кубку Італії). З туринським клубом він виграв третій і останній у своїй кар'єрі національний кубок. Останній матч у чорно-білій футболці «Ювентуса» Діно провів у матчі на Кубок Альп, де «Ювентус» був розгромлений швейцарською «Лозанною».
У 1966 році Діно перейшов в клуб Серії B — «Верона», а закінчував кар'єру в клубі Серії С «Асколі», де був граючим тренером.
Завдяки своєму статусу «оріунді», Діно міг виступати у складі національної збірної Італії. Він провів у команді лише один матч, який відбувся 15 вересня 1958 року, в ньому Італії протистояла збірна Північної Ірландії. «Скуадра Адзурра» в тому матчі зазнала поразки з рахунком 1:2, остаточно втративши шанси на поїздку на чемпіонат світу 1958, а єдиний гол за італійців забив Діно. Цей невихід став першим для італійської збірної в історії турніру, а також єдиним аж до розіграшу 2018 року. Через це значна частина гравців більше за збірну не грали, в тому числі і да Коста.
Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1967 року, очоливши тренерський штаб клубу «Асколі».
В 1969 році працював з юнацькою командою «Ювентуса», після чого очолював нижчолігові клуби «Ісернія», «Сакрофано» та «Фабріано».
В кінці тренерської кар'єри працював з юнацькими командами «Верони», «Беллуно» та «Лонгароне», в якому Діно да Коста працював з молодіжною командою до 1991 року.
Сезон | Команда | Чемпіонат | Інші турніри | Усього | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Турнір | Ігор | Голів | Турнір | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
1951 | «Ботафогу» | ЛК | 0 | ||||||
1952 | ЛК | 3 | Р/СП | 2 | |||||
1953 | ЛК | 9 | Р/СП | 6 | |||||
1954 | ЛК | 26 | 24 | Р/СП | 7 | ||||
1955 | ЛК | 0 | Р/СП | 7 | |||||
Усього за «Ботафого» | 51 | 36 | 22 | 174 | 137 | ||||
1955–56 | «Рома» | A | 34 | 12 | |||||
1956–57 | A | 33 | 22 | ||||||
1957–58 | A | 33 | 19 | КІ | 4 | ||||
1958–59 | A | 27 | 15 | ||||||
1959–60 | A | 17 | 2 | КІ | 1 | ||||
1960–61 | «Фіорентина» | A | 30 | 7 | КІ КВК |
3 1 |
11 | ||
1961–62 | «Рома» | A | 5 | 1 | |||||
Усього за «Рому» | 149 | 71 | 5 | 163 | 79 | ||||
1961–62 | «Аталанта» | A | 19 | 6 | |||||
1962–63 | A | 33 | 12 | КІ | 3 | ||||
Усього за «Аталанту» | 52 | 18 | 3 | ||||||
1963–64 | «Ювентус» | A | 12 | 3 | |||||
1964–65 | A | 31 | 6 | КЯ | 1 | ||||
1965–66 | A | 8 | 2 | ||||||
Усього за «Ювентус» | 51 | 11 | 1 | 70 | 12 | ||||
1966–67 | «Верона» | B | 31 | 5 | 33 | 5 | |||
1967–68 | «Асколі» | C | 10 | 0 | |||||
Усього за кар'єру | 374 | 148 | 35 |
- Володар Кубка Італії (3):
- Володар Кубка Кубків УЄФА (1):
- Володар Кубка ярмарків (1):
- Найкращий бомбардир чемпіонату штату Ріо-де-Жанейро: 1954 (24 голи)
- Найкращий бомбардир Серії A: 1956–1957 (22 голи)
- ↑ а б в Dino Da Costa, addio a una leggenda della Roma e re del gol (12) nei derby contro la Lazio // Corriere della Sera — Milano: RCS MediaGroup, 1876. — ISSN 1120-4982; 1128-2568; 2499-2542
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ Dino Da Costa, per lo Spaccareti sono 80. 47 per Ivano Bonetti. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 3 лютого 2018.
- Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». (італ.)
- Статистика гравця на сайті RSSSF.com [Архівовано 19 серпня 2011 у WebCite] (англ.)
- Діно да Коста на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Народились 1 серпня
- Народились 1931
- Померли 10 листопада
- Померли 2020
- Померли у Вероні
- Бразильські футболісти
- Італійські футболісти
- Італійські футбольні тренери
- Гравці збірної Італії з футболу
- Футболісти «Ботафогу»
- Футболісти «Роми»
- Футболісти «Фіорентини»
- Футболісти «Аталанти»
- Футболісти «Ювентуса»
- Футболісти «Верони»
- Футболісти «Асколі»
- Тренери ФК «Асколі»
- Тренери ФК «Ювентус»
- Тренери ФК «Верона»
- Італійські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери у Бразилії
- Уродженці Ріо-де-Жанейро