Перейти до вмісту

Ельза Зільберштейн

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ельза Зільберштейн
фр. Elsa Zylberstein
Ельза Зільберштейн на Каннському МКФ, 2015
Ім'я при народженніЕльза Флоренс Зільберштейн
Дата народження16 жовтня 1968(1968-10-16) (56 років)
Місце народженняПариж, Франція
ГромадянствоФранція Франція
Професіяакторка
Alma materКурси Флоран[1]
Роки активності1989 — наш час
IMDbID 0959113
Нагороди та премії
Сезар (2009)
elsa-zylberstein.com
Ельза Зільберштейн у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зільберштейн.

Е́льза Зільберште́йн (фр. Elsa Zylberstein; нар. 16 жовтня 1968, Париж, Франція) — французька кіно-, телевізійна та театральна акторка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ельза Флоренс Зільберштейн[2] народилася 16 жовтня 1968 року в одному з передмість Парижа в сім'ї польського ашкеназі, фізика Альберт Зільберштейна[3] та його дружини католички Ліліан Шенар. З дитинства Ельза активно захоплювалася танцями і кілька років відвідувала спеціалізовані навчальні заклади. Після навчання у Франсіса Юстера[en] на Cours Florent намагалася поступити до Національної Консерваторії драматичного мистецтва, але провалила екзамени[4][5].

Кар'єра

[ред. | ред. код]
Ельза Зільберштейн, 2013.

Після невдалої спроби поступити до Консерваторії Ельза Зільберштейн відвідувала кастинги та наприкінці 1980-х років зіграла кілька незначних епізодичних ролей в кіно. У 1991 році вона потрапила на відбір до Моріса Піали, який запропонував їй першу велику кінороль у своєму історично-біографічному фільмі «Ван Гог», за яку у 1992 році акторка отримала Приз Мішеля Сімона на кінофестивалю Актори екрану та вперше номінувалася як найперспективніша акторка на кінопремію Сезар.

Справжній успіх акторці у глядачів і критиків принесла роль у фільмі 1993 року «Міна Танненбаум», за яку вона була удостоєна премії Ромі Шнайдер.

У 1994 році Ельза Зільберштейн знялася в головній жіночій ролі в біографічній драмі Жерара Корб'є «Фарінеллі-кастрат», який отримав Золотий глобус та номінувався на «Оскара» у категоріях за найкращий фільм іноземною мовою. Зіграла також ролі Сюзанни Валадон у фільмі «Лотрек» (1998) та неофіційну дружину художника Модільяні Жанну Ебютерн[en] у стрічці 2004 року «Модільяні».

Наприкінці 1990-х років Зільберштейн зіграла роль Рашель у стрічці Рауля Руїса «Набутий час» (фр. Le Temps retrouvé, 1999) — досить вдалій і тепло сприйнятій критиками адаптації легендарної однойменної новели Марселя Пруста.

У 2006 році Зільбершейн зіграла Матильду, ортодоксальну єврейську жінку, що стикаються з проблемами шлюбу у стрічці «Маленький Єрусалим», за що була номінована як найкраща акторка на Кришталевий глобус від французької преси. У 2008 році акторка зіграла у двох фільмах, які були представлені на Берлінському кінофестивалі: «Я так давно тебе кохаю» з Крістін Скотт Томас та «Фабрика почуттів». За роль у першому Зільберштейн була удостоєна «Сезара» 2009 року за найкращу роль другого плану[6].

Окрім роботи в кіно Ельза Зільберштейн також грає на театральній сцені.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

З 1997-го по 2005-й рік Ельза Зільберштейн зустрічалася з французьким телеведучим Антуаном де Коном. У 2005—2008 роках перебувала у стосунках з драматургом і актором Ніколя Бедо[fr][7]; пізніше у неї був роман з радником французького президента Ніколя Саркозі Жоржем-Марком Біному; стосункам пари не завадила навіть категорична незгода в плані політичних пристрастей — Ельза завжди була переконаною соціалісткою.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Загалом за час своєї акторської кар'єри Ельза Зільберштейн зіграла понад 70 ролей у кіно та на телебаченні.

▼ Ролі в кіно ▼ [8]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1989 ф Хрещення Baptême Габріель
1989—1992 с Чиллери Chillers Ізабель
1990 тф Диявол у плоті Le diable au corps Мерседес
1991 ф Круто, мої батьки розвелися! Génial, mes parents divorcent! сестра Томаса
1991 ф Ван Гог Van Gogh Каті
1991 ф Сніг і полум'я La neige et le feu
1991 ф Закохана Amoureuse ясновидиця
1992—1993 с Пригоди молодого Індіани Джонса The Young Indiana Jones Chronicles телефоністка
1992 тф Принцеса Александра Princesse Alexandra сестра Ерменгільда
1992 ф Заради угоди Beau fixe Фредеріка
1993 ф Як діють люди Comment font les gens Іветта
1993 ф Чуже місце La place d'un autre Фолоренс
1993 ф Міна Танненбаум Mina Tannenbaum Етель Бенегі
1994 ф Фарінеллі-кастрат Farinelli Алехандра
1995 ф Джефферсон у Парижі Jefferson in Paris Андрієна де Лафаєт
1996 ф Субота на Землі Un samedi sur la terre Клер
1996 ф Китайський портрет Portraits chinois Емма
1997 ф Потрібна коректна поведінка Tenue correcte exigée Люсі — розкішна повія
1997 ф Метроленд Metroland Еннік
1997 ф XXL XXL Арлетт Стерн
1998 ф Чоловік як жінка L'homme est une femme comme les autres Розалі Бауманн
1998 ф Лотрек Lautrec Сюзанна Валадон
1999 ф Я хочу все Je veux tout Єва
1999 ф Набутий час Le Temps retrouvé Рашель
1999 тф Добраніч Bonne Nuit Сюзан
2000 ф Там моя батьківщина Là-bas... mon pays дружина П'єра Нівеля
2000 ф Любовна битва уві сні Combat d'amour en songe Лукреція / Джессіка / султана
2001 ф Примари Люби Les fantômes de Louba Люба
2001 ф Ангел Un ange Леа Пасторе
2002 ф Нещадний Féroce Зебулон, радниця з комунікацій
2002 тф Жан Мулен Jean Moulin Антуанетта
2003 ф Мосьє N. Monsieur N. Альбіна де Монтолон
2003 ф Той день Ce jour-là Лівія
2003 ф Три сліпі миші 3 Blind Mice Наталі Кросс
2003 ф Той, що програв, забирає все Qui perd gagne! Анжель Берстейн
2004 ф Завтра переїжджаємо Demain on déménage Мішель
2004 ф Чому (не) Бразилія? Pourquoi (pas) le Brésil Летиція Массон / Крістін Анжо
2004 ф Модільяні Modigliani Жанна Ебютерн
2005 ф Маленький Єрусалим La petite Jérusalem Матильда
2005 ф Година пробила La cloche a sonné Леа
2005—2009 с Венера і Аполлон Vénus & Apollon Анжі
2005 ф Холодні дні, які загрожують рослинам Journées froides qui menacent les plantes
2006 ф Я нічого не придумую J'invente rien Матильда Маю
2006 ф Братерство каменю Le concile de pierre Клариса
2006 с Убивства на сімейному вечорі Petits meurtres en famille Едіт
2007 ф Дитинства Enfances мати Інгмара Бергмана
2007 ф Я так давно тебе кохаю Il y a longtemps que je t'aime Лія
2008 ф Фабрика почуттів La fabrique des sentiments Елоїза
2008 ф Собача ніч Nuit de chien Марія де Соуза
2008 ф Банкірський дім Нусінгена La maison Nucingen Анна-Марі
2008 тф Подвійна невірність La double inconstance Фламінія
2009 ф Божевільна історія кохання Симона Ашкеназі La folle histoire d'amour de Simon Eskenazy Розалі
2010 тф Троянди в кредит Roses à crédit фармацевт
2010 ф Невідчутне торкання Un baiser papillon Марі
2011 ф ІХ як Ісус Христос JC comme Jésus Christ Ельза Зільберштейн
2011 ф Пригоди касирки Les tribulations d'une caissière Марі
2012 ф План розсадження Plan de table Катрін
2012 ф Лінії Веллінгтона Linhas de Wellington Ірма Корделіа
2013 ф Добрий серцем À votre bon coeur mesdames сестра Блондін
2014 ф Інша Боварі Gemma Bovery Віззі
2015 ф Ціна бажання The Price of Desire Ромейн Брукс
2015 ф Один плюс одна Un + une Анна Гамон
2016 ф Un sac de billes
2016 ф The Stalking Moon Вероніка Фурньє
2017 ф Божевільні сусіди À bras ouverts Дафні Фужероль
2022 ф Критичний баг Bigbug Аліса
2023 ф Щасливий випадок Coup de Chance Керолайн

Визнання

[ред. | ред. код]
На врученні Сезара у 2009 році
Нагороди та номінації Ельзи Зільберштейн[9]
Рік Категорія/Нагорода Фільм Результат
Кінофестиваль Актори екрану
1992 Мішель Симон Ван Гог Перемога
Премія «Сезар»
1992 Найперспективніша акторка Ван Гог Номінація
1993 Заради угоди Номінація
1995 Міна Танненбаум Номінація
2009 Найкраща акторка другого плану Я так давно тебе кохаю Перемога
1993
Приз Ромі Шнайдер
Перемога
Кінофестиваль у Кабурі
1998 Золотий Сван найкращій акторці Чоловік як жінка Перемога
Кришталевий глобус
2006 Найкраща акторка Маленький Єрусалим Номінація
Премія «Люм'єр»
2016 Найкраща акторка Один плюс одна Номінація [10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs?page=2
  2. ↑ ZYLBERSTEIN Elsa. Les Gens du Cinéma. 13 березня 2009. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 23 лютого 2016.
  3. ↑ Біографія Ельзи Зільберштейн. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2016.
  4. ↑ Elsa Zylberstein. Evene.fr. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 22.02.2015.
  5. ↑ Google Translate. translate.google.com. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 22.02.2015.
  6. ↑ Seamus Yorke. Cesar 2009 : Le Palmares. MYTF1News (фр) . 2.03.2019. Архів оригіналу за 18.02.2014. Процитовано 23.02.2016.
  7. ↑ Emma De Caunes remplacée [Архівовано 29 вересня 2018 у Wayback Machine.] 28 вересня 2011.
  8. ↑ Фільмографія Е. Зільберштейн на AlloCiné
  9. ↑ Нагороди та номінації Ельзи Зільберштейн на сайті IMDb(англ.)
  10. ↑ Нагороди та номінації Ельзи Зільберштейн [Архівовано 19 березня 2016 у Wayback Machine.] на AlloCiné

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ельза Зільберштейн
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ельза_Зільберштейн&oldid=42353482