Очікує на перевірку

Еліаш Пелгжимовський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гальяш Пелегримовський
Народився1564
Померне раніше 17 серпня 1604, 1604 або 1608[1]
КраїнаРіч Посполита
Діяльністьісторик
Знання мовлатина, руська, польська
Посадапосол Сейму Речі Посполитої[d], Королівський секретар, Великий писар Литовський[1][2] і Маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського[d]
Конфесіякальвінізм
РідQ63531833?
МатиQ64365007?

Гальяш (Ілля) Пелегримовський (пол. Eliasz Pielgrzymowski; серед. 16 ст. — пом. після 17 серпня 1604) — мемуарист Речі Посполитої й Великого князівства Литовського, поет литовського походження.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Герб Пелгжимовських Новина

Походив із литовської шляхти. Кальвініст. Королівський секретар за часів польського короля Стефана Баторія, писар великий литовський (1586), посол на вальні сейми 1590 і 1597, маршалок Головного литовського трибуналу 1602. 1583 був послом польського короля Стефана Баторія до московського царя Івана IV. 1600—1601 — секретар посольства канцлера великого литовського Л.Сапіги до московського царя Бориса Годунова.

На основі власних записів підготував спеціальний діаріуш (зберігся частково; фрагмент під назвою «Poselstwo Lwa Sapiehy w 1600 do Moskwy» видав В. Тренбіцький 1846; віршовану версію із значними скороченнями опублікував О. Брюкнер у «Biblioteka Warszawska» 1896). У ньому на особливу увагу заслуговують пропозиції литовських дипломатів щодо мирного співіснування двох держав, зокрема, і співпраці прикордонних військ у боротьбі з кримськотатарськими набігами (росіянам пропонувалося, за взірцем сусідів, тримати постійне наймане військо на південних кордонах), а також згадки про дипломатичні заходи, спрямовані проти антипольської «ліги» московського царя Бориса Годунова з волоським господарем Михаєм I Хоробрим, через яку московити могли підпорядкувати собі Русь, яка була в складі Речі Посполитої.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  1. а б в Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 270.
  2. St. Ptaszycki Dzieje rodów litewskich jako materyał do archeologii historycznéj // Ateneum: Pismo naukowe i literackie — 1887. — С. 530.