Ескімоський переворот
Ескімоський переворот — спосіб повернути у попереднє положення перекинутий каяк, за допомогою стегон або опори на весло.
Спосіб запозичений у ескімосів або, як вони самі себе називають, інуїтів. Для них це була основна техніка виживання при перекиданні каяка під час полювання на тюленів або китів[1][2]. Нерідко ескімоси були змушені самі перекидати свої каяки, щоб високі важкі хвилі не зламали їм шию. Для того щоб виринути на поверхню, вони застосовували так званий калааллісут переворот, роблячи під водою гребок коротким веслом. Це було перше, чому син навчався у свого батька на воді.[3]
До 1765 року відноситься перший опис десяти методів постановки каяка на рівний кіль, зроблений місіонером у інуїтів. Ці методи включали перевороти з повним веслом, половиною весла, з гарпуном, на руках. У всіх випадках після позиціонування весла робився ривок стегнами.
Першим, хто вивчив техніку перевороту, не серед ескімосів, був австрієць Еді Поулата. У 1927 році він зробив це, вивчивши матеріали мандрівників Нансена і Джофансена. Англійський мандрівник Джино Воткінс навчився ескімоському перевороту безпосередньо у самих ескімосів у 1930, але незабаром зник безвісти в Арктиці. Всі ці європейці використовували псевдотехніку без або з мінімальним ривком стегнами.
Приблизно в 1965 році, але не раніше, ривок стегнами був заново відкритий і став частиною правильної техніки перевороту для веслування на бурхливій воді.
Існують декілька видів ескімоського перевороту:
- Важіль
- Прямий гвинт
- Зворотний гвинт
- Лом
- Без весла
- ↑ портрет-flaerty / Життя-sredi-eskimosov / Роберт Флаерті «Життя серед ескімоссов» [Архівовано 20 лютого 2016 у Wayback Machine.] — Журнал «Сеанс» № 32
- ↑ Хельмут Ханке" На семи морях ". Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 12 лютого 2016.
- ↑ Хельмут Ханке «На семи морях» [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.] — bookz.ru
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |