Жонгар-Алатау (національний парк)
45°15′20″ пн. ш. 80°46′37″ сх. д. / 45.255555° пн. ш. 80.776978° сх. д. | |
Країна | Казахстан |
---|---|
Розташування | Жетисуська область |
Площа | 356 022 га |
Засновано | 30 квітня 2010 |
Вебсторінка | fhc.kz/kz/forest/330/5933/ |
Жонгар-Алатау у Вікісховищі |
Жонгар-Алатау державний національний природний парк (каз. Жоңғар Алатауы мемлекеттік ұлттық табиғи паркі) створений згідно з Постановою Уряду РК № 370 від 30 квітня 2010[1]. Розташований в Аксуському, Саркандському та Алакольському районах Жетисуської області Казахстану. Загальна площа природного парку становить 356 022 га.
Повне найменування українською мовою: державна установа «Жонгар-Алатауський державний національний природний парк» Комітету лісового та мисливського господарства Міністерства екології, геології та природних ресурсів Республіки Казахстан. Установа є юридичною особою та має категорію республіканського значення[2].
Відкриття нового природного парку стало результатом багаторічної роботи екологів, фахівців у галузі лісового господарства, громадськості, державних органів. Сприяння розробці обґрунтування та технічної документації для створення парку надали: Уряд Республіки Казахстан, Глобальний Екологічний Фонд, Програми розвитку ООН «Збереження in-situ гірського агробіорізноманіття в Казахстані». З їх допомогою розробляються та здійснюються комплекси заходів щодо підтримки глобально значущого агробіорізноманіття дикоплодових лісів на території південно-східного Казахстану.
Жонгар-Алатау національний парк має філії:
- Саркандський, Жетисуська обл., Саркандський р-н, м. Сарканд;
- Лепсинський, Жетисуська обл., Алакільський р-н, с. Лепсі;
- Алакільський, Жетисуська область, Алакільський район, с. Кокжар.
Жонгар-Алатау національний парк створений з метою збереження біорізноманіття (у тому числі генофонду глобально значущих дикоплодових лісів) та природних гірських ландшафтів, що мають особливу екологічну, генетичну, історичну та естетичну цінність[3]. Особлива увага приділяється збереженню та відновленню унікальних яблуневих лісів (яблуня Сіверса, яка є прародительницею всіх культурних сортів яблуні світу, яблуня Недзвецького) — джерела генетичних ресурсів світового значення[4].
У природному парку, за рахунок розташування, зростають різноманітні дикі плодово-ягідні види дерев та чагарників: абрикос звичайний, барбарис кругло плодовий, тянь-шанська вишня, шипшина Альберта, смородина Мейєра тощо. На території парку зростає 2168 видів рослин, з яких 76 ендемічні та трапляються тільки на цьому хребті. За різноманітністю тваринного світу природний парк поступається лише Алтаю[5].
Фауна парку становлять: кісткова риба — 2 види, земноводні — 2 види, плазуни — 8 видів, птиці — 238 видів, ссавці — понад 50 видів. Також на території парку трапляються рідкісні та зникаючі види тварин: данатинська жаба (середньоазійська_жаба), чорний лелека, беркут, бородач, балабан, пугач, тянь-шанський бурий ведмідь, кам'яна куниця, туркестанська рись, сніговий барс тощо[1].
- ↑ а б Экологическое общество «Зелёное спасение». Создана новая особо охраняемая природная территория - Жонгар-Алатауский национальный парк! (рос.). Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 9 червня 2010.
- ↑ В Казахстане создана новая особо охраняемая природная территория — Жонгар-Алатауский национальный парк. zakon.kz. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ Жонгар-Алатауский национальный парк. qazaqstan3d.kz (рос.). Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ Жонгар-Алатауский национальный парк — родина яблок и озеро Жасылколь. yvision.kz. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ В Алматинской области создана новая особо охраняемая природная территория. caravan.kz. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 5 лютого 2020.